288
Перва книга Самуїлова 25. 26.
сла рабиня твоя, віддай людям твоїм, що йдуть походом за тобою.
28. Прости вину рабинї твоїй; Господь бо спорудить панові мойму твердий дім, бо пан мій веде війни Господні, і нїякої кривди не знайдеться в тобі поки й віку твого.
29. Коли б який чоловік піднявсьтебе гонити чи то чигати на душу твою, дак нехай душа пана мого буде ввязана в узол живих у Господа, Бога твого, душі ж ворогів твоїх розкине він як пращею.
30. І коли Господь учинить на мойму пані все, що обітував тобі доброго, і поставить тебе в князі над Ізраїлем,
31. То нехай се не буде серцю панамого на каяннє й неспокій совісті, що мій пан пролив безвинну кров і допоміг собі власною рукою. Коли ж Господь мого пана вщасливить, так спогадай рабиню твою.
32. І відказав Давид Абигеї: Благословен Господь, Бог Ізраїлїв, що послав тебе сьогодні зустріч мене.
33. Благословен і розум твій, і тиблагословенна, що зупинила мене сьогодні, що я не пійшов на пролив крови, щоб пімститись за себе власною рукою.
34. От же, так певно, як живе Господь, Бог Ізрайлїв, що зупинив мене заподіяти зло тобі, коли б ти не встигла мені зустріч поспіти, не зосталось би Набалові, покіль заднився б ранок, і того, що мочить на стіну.
35. І прийняв Давид від неї, до вона принесла йому, і рече їй: Йди супокійно додому; бач, я прихилив ухо моє до тебе і пошанував лице твоє.
36. Як вернулась Абигея до Набала,аж се в його в дому такий бенкет, як у царя, й серце в Набала розвеселилось; він же впився тяжко. Тим не сказала йому нічогісінько, покіль настав ранок.
37. Уранці ж, як вийшов хміль ізголови в Набала, оповідує жінка йому, що сталось, і замерло серце в його і став він мов камяний.
38. І ледві минуло днів десять, убивГосподь Набала, й він умер.
39. Як прочув Давид, що Набал умер,сказав так: Благословен Господь, що
відплатив га мою 8невагу від Набала і вдержав слугу свого від зла; Господь обернув злобу Набала на його ж голову. І послав Давид сказати Абигеї, що хоче взяти її собі за жінку.
40. І прийшли Давидові слуги доАбигеї в Кармель і промовили гак: Давид посилає нас до тебе, щоб узяти тебе йому ва жінку.
41. Вона піднялась, потім прииаланиць ід 8емлї й промовила: Отеє рабиня твоя нехай буде як служебка, готова обмивати ноги слугам пана
42. 1 зібралась Абигея хутенько тай еїла на осла свого; так само й пятеро дівчат з її прислуги, й прибула вона слідом 8а посланцями Давидовими та й вробилась йому жінкою.
43. І Ахиноаму взяв Давид із Езрееля, і були обідві жінками йому.
44. Саул же віддав дочку свою Мелхолу, жінку Давидову, Фалтієві Лайшенкові із Галлиму.
Зифїї ж прийшли до Саула в Гиву та й кажуть: Чи знаєш ти, що Давид ховається в нас на горі Гахилї, перед пустинею?
2. І зладивсь Саул І8 трьома тисячами чоловіка вибраних з Ізраїля у ЗуФ-пустиню, шукати Давида в пустині ЗуФ.
3. І отаборився Саул на горі Гахилї,що лежить перед пустинею при дорозі. Давид же находивсь у пустині, і видів, що Саул прийшов за ним в пустиню,
4. І вислав Давид вивідачів, та й довідався, що Саул справді прибув.
5. І встав Давид та й прийшов тайком на те місце, де Саул отаборивсь, і бачив Давид те місце, де спав Саул і Авенир, син Нирів, гетьман його; спав же Саул в шатрі, а люде розложились кругом його.
6. І обернувсь Давид і сказав Ахимелехові Гетієві та Абессї-Зеруленкові, братові Йоабовому: Хто пробереться зо мною до Саула в табір? І каже Абесса: Я проберусь із тобою.
7. Як же пробрались у ночі Давид8 Абессою до людей (Саулових), аж лежить Саул у снї, а спис його стре
