Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/311

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

299

Друга книга Самуїлова 6. 7.


ДРУГА КНИГА САМУІЛОВА 6. 7. 299


 4. А коли їхали з скринею Господньою з дому Аминадабового, що наверх гори в Габаа, йшов Ахіа навперід ковчега.

 5. Давид же і всї сини Ізрайлевійграли перед Господом на всяких му-, зичних приборах І8 дерева кипарисового, і на цитрах, гарфах, бубнах, гуслах й цимбалах.

 6. Як же дойшли до току Нахонового, ухопив Оза за Божу скриню щоб її придержати, бо воли зноровились і нахилили її.

 7. І запалав Господень гнїв на Озуй вбив його там на місцї Господь ва його сьмілость, і він умер таки коло скринї.

 8. 1 зажуривсь Давид тяжко, що Господь убив Ову. Місце се називаєсь „Убиттє Озиа й по сей день.

 9. І влякся того дня Давид перед Господом і промовив: Як же ж то ввійти скринї Господній до мене ?

 10. І не було Давидові втїхи в тому,щоб Господню скриню перевезти до себе, в Давидів город, і звелів завезти її в господу Обедедома Гетїя.

 11. І перебувала скриня Господняв дому Обедедома Гетїя три місяці, і благословив Господь Обедедома і всю господу його.

 12. Як же сказано цареві Давидові:Ось Господь благословив господу Обедедомову й все, що в його, вадля Божої скринї, то пійшов Давид, та й переніс у веселому походї Божу скриню з господи Обедедомової в Давидове місто.

 13. І за кожним равом, як переносчики уйшли шість кроків, приношено в жертву бика й барана.

 14. Сам же Давид плясав із усієї сили перед* Господом, а був при тому підперезаний лняним єфодом.

 15. Так переносили Давид і ввесьдом Ізрайлїв скриню Господню з веселощами й трубними звуками.

 16. Як же ввіходила скриня Господня в Давидів город, Саулова дочка Мелхола дивилась у вікно, а бачучи, як царь Давид плясав і танцював перед Господом, почула в серці погорду до його.

 17. І принесли скриню Господню, йпоставили її на призначеному місцї в наметї, що його Давид про неї спорудив, і приніс Давид перед Господом усепаленне й жертву мирну.

 18. А скінчивши Давид приношеннввсепалення й жертов мирних, благословив народ імям Господа Саваота.

 19. 1 роздав усьому народові, всьому Ізраїлеві, чоловікам і жінкам, кожному по книшу, й по кусневі печенї та пирогові смаженому в олїї, й розійшлись усї по домах.

 20. Як прийшов же додому Давидпривітати родину свою, зустріла Давида Саулова дочка, Мелхола, словами: Але ж бо й поважно виступав сьогодні царь Ізрайлїв, обнажуючись перед очима служебок підданих своїх, як обнажуєсь хиба який пустяка-весельчак.

 21. 1 відказав Давид Мелхолї: ПередГосподом, що волів вибрати мене ніж отця твого й ввесь дом його, та поставив мене князем над народом Господнім, над Ізраїлем, перед тим Господом я буду плясати й грати;

 22. А навіть впокорюсь і буду понижувати себе ще більш ніж сьогодні в очах моїх, а в служебок, що ти про них кажеш, я ще більшої зажию слави.

 23. Тим то в Мелхоли, дочки Саулової, не було дитини до самої смерті її.

Голова 7.

Одного разу, як царь жив у своїй палаті, а Господь дарував йому впокій перед усіма ворогами його,

 2. Промовив царь до пророка Натана: Оце я живу в кедровій палатї, а скриня Господня находиться за наметовими полотнами!

 3. І відказав Натан цареві: Все, щомаєш на серці, чини, бо з тобою Господь.

 4. Але тієї самої ночі було слово Господнє до Натана:

 5. Ійди, скажи рабові мойму Давидові: Так говорить Господь: Чи тобі ж та будувати менї дім на пробуток ?

 6. Атже ж я не пробував в домі зтого часу, як вивів синів Ізрайлевих із Египту та й по сей день, а ходив у наметї й скринї!

 7. Чи промовив же я хоч слово, блу