312
Друга книга Самуїлова 17. 18.
28. Принесли постелі, тарілки, горшки, глиняний посуд, ячменю, пшениці, муки, пшона, бобу, сочовицї, й жарених верен,
29. Меду, масла, овець, і коровячогосира Давидові й людям, що були з ним, на їду, бо казали: Люд голо ден, утомлений, й натерпівсь спраги в пустинї.
Перегледїв же Давид військовий люд, що був при йому, та й понастановляв над ними тисячників і сотників.
2. 1 віддав Давид третину під провідЙоаба, третину під провід Абесси Саруенка, брата Йоабового, а третину під провід Гетїя Еттея. І обявив Давид людям: Я сам пійду 8 вами.
3. 1 відказали люде: Не треба тобійти; бо коли б ми й кинулись навтеки, то про нас не дбати муть; коли б і половина 8 нас полягла, також не дбати муть про нас, а ти один — все одно, що нас десять тисяч; лучше, як ти нам допомагати меш І8 города.
4. І відказав їм царь: Що вам довподоби, те й чинити му. Тодї став царь у воріт, тим часом як люд виходив сотнями й тисячами.
5. Однакже дав царь Йоабові, Абессї й Еттееві наказ: Ощаджуйте менї дитину Абессалома! І чув увесь люд, як царь давав усім гетьманам наказ про Абессалома.
6. Так виступили люде в поле против Ізрайлитян, і прийшли до бою в лїсї Ефраїмовім.
7. І побитий був народ Ізраїлськийвійськом Давидом; погром був там того дня тяжкий — полягло двайцять тисяч чоловіка.
8. Битва розширилась на всю ту землю, а гай вигубив більше людей того дня, ніж меч.
9. І попавсь на очі Давидовим войовникам Абессалом, а їхав він на мулі; й кинувсь мул під гилястого дуба, й запутавсь Абессалом волоссвм в галузях дуба, й повис між небом і землею, а Мул ВИбІГ І8ПІД його.
10. 1 побачив се один та й каже Йоабові : Ось я бачив Абессалома — висить на дубі.
11. 1 відказав Йоаб чоловікові: Коли бачив, то чом же не прибив його там же ’д землі? Я дав би тобі 8а се десять срібних секлів і пояс (лицарський).
12. Чоловік же відказав Йоабові:Та хоч би менї й тисячу срібних секлів вилічено на руку, не наложив би я руки на царського сина. Хиба ж ми не чули, як царь тобі й Абессї й Еттееві давав наказ: Збережіте менї мою дитину, Абессалома!
13. Коли б же я й потай усїх протийого вчинив зло, то й найменьша річ не втаїлась би від царя, а й ти встав би проти мене.
14. 1 гукне Йоаб: Нїчого менї довше з тобою гаятись. І вхопив три списи та й встромив їх Абессаломові в груди; а коли він іще живий висїв на дубі,
15. Прискочило десять чур-збровношів Йоабових та й добили Абессалома.
16. 1 звелїв Йоаб трубити в трубу,й покинули войовники вганяти ва Ізраїлем, бо Йоаб щадив народ.
17. 1 взяли Абессалома, вкинули його в величевну яму в гаю, та й нагромадили над ним величевну купу каміння. І всї Іврайлитяне порозбігались по домівках своїх.
18. Абессалом іще ва живота взявта й поставив собі памятник в царській долині, бо казав сам собі: Нема в мене сина, щоб сохранилась память імени мого. І прозвав памятник своїм имям. І зветься він по сей день „Рука Абессаломоваа. м19. Ахимаас Садоченко каже тодї Йоабові: Побіжу та принесу цареві звістку, що Господь судом своїм визволив його в рук ворогів його.
20. 1 відказав йому Йоаб: Не був бити сьогодні добрим вістуном; понеси вістку иншим разом, а не сьогодні*, бо царський син умер.
21. 1 звелїв Йоаб Хусівві: Піди, донеси пареві, що ти бачив. І поклонивсь Хусій Йоабові та й побіг.
22. Але Ахимаас Садоченко настававй каже Йоабові: Що буде, те й буде, а я таки побіжу слідом ва Хусівм. І відказав Йоаб: Чого ж тобі, сину мій, бігти? не принесеш ти доброї вістї.
23. А він: Нехай буде й так, а я біжу ! І каже той: Ну, то біжи. І побіг
