Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/324

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

312

Друга книга Самуїлова 17. 18.


ДРУГА КНИГА САМУЇЛОВА 17. 18.


 28. Принесли постелі, тарілки, горшки, глиняний посуд, ячменю, пшениці, муки, пшона, бобу, сочовицї, й жарених верен,

 29. Меду, масла, овець, і коровячогосира Давидові й людям, що були з ним, на їду, бо казали: Люд голо ден, утомлений, й натерпівсь спраги в пустинї.

Голова 18.

Перегледїв же Давид військовий люд, що був при йому, та й понастановляв над ними тисячників і сотників.

 2. 1 віддав Давид третину під провідЙоаба, третину під провід Абесси Саруенка, брата Йоабового, а третину під провід Гетїя Еттея. І обявив Давид людям: Я сам пійду 8 вами.

 3. 1 відказали люде: Не треба тобійти; бо коли б ми й кинулись навтеки, то про нас не дбати муть; коли б і половина 8 нас полягла, також не дбати муть про нас, а ти один — все одно, що нас десять тисяч; лучше, як ти нам допомагати меш І8 города.

 4. І відказав їм царь: Що вам довподоби, те й чинити му. Тодї став царь у воріт, тим часом як люд виходив сотнями й тисячами.

 5. Однакже дав царь Йоабові, Абессї й Еттееві наказ: Ощаджуйте менї дитину Абессалома! І чув увесь люд, як царь давав усім гетьманам наказ про Абессалома.

 6. Так виступили люде в поле против Ізрайлитян, і прийшли до бою в лїсї Ефраїмовім.

 7. І побитий був народ Ізраїлськийвійськом Давидом; погром був там того дня тяжкий — полягло двайцять тисяч чоловіка.

 8. Битва розширилась на всю ту землю, а гай вигубив більше людей того дня, ніж меч.

 9. І попавсь на очі Давидовим войовникам Абессалом, а їхав він на мулі; й кинувсь мул під гилястого дуба, й запутавсь Абессалом волоссвм в галузях дуба, й повис між небом і землею, а Мул ВИбІГ І8ПІД його.

 10. 1 побачив се один та й каже Йоабові : Ось я бачив Абессалома — висить на дубі.

 11. 1 відказав Йоаб чоловікові: Коли бачив, то чом же не прибив його там же ’д землі? Я дав би тобі 8а се десять срібних секлів і пояс (лицарський).

 12. Чоловік же відказав Йоабові:Та хоч би менї й тисячу срібних секлів вилічено на руку, не наложив би я руки на царського сина. Хиба ж ми не чули, як царь тобі й Абессї й Еттееві давав наказ: Збережіте менї мою дитину, Абессалома!

 13. Коли б же я й потай усїх протийого вчинив зло, то й найменьша річ не втаїлась би від царя, а й ти встав би проти мене.

 14. 1 гукне Йоаб: Нїчого менї довше з тобою гаятись. І вхопив три списи та й встромив їх Абессаломові в груди; а коли він іще живий висїв на дубі,

 15. Прискочило десять чур-збровношів Йоабових та й добили Абессалома.

 16. 1 звелїв Йоаб трубити в трубу,й покинули войовники вганяти ва Ізраїлем, бо Йоаб щадив народ.

 17. 1 взяли Абессалома, вкинули його в величевну яму в гаю, та й нагромадили над ним величевну купу каміння. І всї Іврайлитяне порозбігались по домівках своїх.

 18. Абессалом іще ва живота взявта й поставив собі памятник в царській долині, бо казав сам собі: Нема в мене сина, щоб сохранилась память імени мого. І прозвав памятник своїм имям. І зветься він по сей день „Рука Абессаломоваа. м19. Ахимаас Садоченко каже тодї Йоабові: Побіжу та принесу цареві звістку, що Господь судом своїм визволив його в рук ворогів його.

 20. 1 відказав йому Йоаб: Не був бити сьогодні добрим вістуном; понеси вістку иншим разом, а не сьогодні*, бо царський син умер.

 21. 1 звелїв Йоаб Хусівві: Піди, донеси пареві, що ти бачив. І поклонивсь Хусій Йоабові та й побіг.

 22. Але Ахимаас Садоченко настававй каже Йоабові: Що буде, те й буде, а я таки побіжу слідом ва Хусівм. І відказав Йоаб: Чого ж тобі, сину мій, бігти? не принесеш ти доброї вістї.

 23. А він: Нехай буде й так, а я біжу ! І каже той: Ну, то біжи. І побіг