Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/333

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

321

Перва книга Царів 1.


ПЕРВА КНИГА ЦАРІВ 1.

гумно, й спорудити жертівника Господеві, й так одвернути пошесть від люду.

 22. 1 каже тоді Орна Давидові: Нехай мій добродій й царь вівьме що хоче та й принесе жертву. Ось воли на всепаленнв, й вовн й ярма волові на дрова.

 23. Се все дав, мій царю, Орна цареві, а Господь, Бог твій, нехай прийме обіт твій*

 24. Однак же царь відказав Орнї:Нї, я куплю в тебе ва гроші, й не хочу приносити Господеві всепаленнє, що менї досталось дармо. От і купив Давид гумно, й воли ва пятьдесять срібних секлів.

 25. І спорудив там Давид Господевіжертівника й приніс всепаленнв й мирну жертву. І Господь вмилосердився над країною, та й одвернув погубу від Ізраїля.

ПЕРВА КНИГА ДАРІВ*


Голова 1.

Як же Давид зостарівся, й вбивсь у високі літа, так, було, нїяк не загріється, хоч його й у ковдри загортають.

 2. 1 кажуть йому слуги його: Нехайби пошукали добродієві нашому цареві молоду дівчину; нехай би вона царя доглядала й услуговувала йому, й лежала на його лонї, й буде тепло нашому добродієві, цареві.

 3. 1 шукали вони по всьому займищу Ізрайлевому що найкрасчої дівчини, та й внайшли Абисагу 8 Сунаму, та й привели її до царя.

 4. І була вона гарна-прегарна дівчина, й ходила за царем і вслуговувала йому, але царь не пригортавсь до неї.

 5. Аж ось Адонїя, син Аггитин, розгордївпшсь, почав говорити: Я буду царем 1 От і завів собі колесницї й конї й пятьдесять чоловіка, що поперед ним бігали.

 6. Батько ж (Давид) ніколи, покижив, не картав його, питаючи: Про що ти се чиниш? А був він дуже гарний, та ще й уродивсь йому послї Абессалома.

 7. 1 був він у змові з Йоабом Саруснком та 8 еьвященником Абіятаром, і тягли вони 8а Адонїєю.

 8. Та сьвященник Садок і Банея Йодаєнко й пророк Натан, і Семей й Рисій, а також хоробрі Давидові не накладали з Адонївю.

 9. Позаколюв раз Адонїя вівцї, корови й бички коло Зохелет-Каменя, що над криницею Рогель, і закликав до себе всїх братів своїх, синів царських, і всїх мужів Юдиних, що служили в царя;

 10. Пророка ж Натана, Банею й тихі хоробрих, та свого брата Соломона не запросив до себе.

 11. Тодї сказав Натан до Бетсаби,матері Соломонової: Чи ти чула, що Адонїя, Аггитин син, озвав себе царем, а Давид, наш пан, про те й не знає?

 12. Оце ж я раджу тобі: рятуй життє твоє й життє сина твого Соломона.

 13. Ійди до царя Давида та й скажийому: Чи не сам же ти, мій добродію й царю, ваприсяг служебці твоїй, кажучи: Син твій Соломон буде царем послї мене, й він засяде на мойму престолі? Про що ж оце Адонїя окликав себе царем?

 14. 1 оце, як ти ще розмовляти мешіз царем, я ввійду за тобою та й доповню твої слова.

 15. І ввійшла Бетсаба до царя успальню. Дарь же був старезний, а Абисага 8 Сунаму вслуговувала цареві.

 16. І нахилилась Бетсаба й поклонилась цареві; а царь запитав: Що тобі треба?

 17. 1 відказала йому: Добродію мій,царю! ти заприсяг служебці твоїй перед Господом, Богом твоїм: Син твій Соломон буде царем після мене, й засяде на мойму престолі 1 * Зветься також: Третя книга дарів.

21