Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/337

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

325

Перва книга Царів 2. 3.


ПЕРВА КНИГА ЦАРІВ 2. 3.

два раби Семевві втекли до Анхуса Маашенка, царя Гетського. І переказано Семевві: Раби твої в Гетї:

 40. І зібрався Семей, осідлав осласвого та и пустивсь у дорогу в Гет до Анхуса шукати рабів своїх. І вернувся Семей й привів раби свої з Гета.

 41. От і з’ясовано Соломонові, щоСемей виходив 8 Ерусалиму в Гет і вернувсь назад.

 42. 1 післав царь закликати Семея,та й каже йому: Чи ж я не поклявся тобі Господом і не вавірив тебе: скоро ти звідсї пійдеш куди небудь, мусиш — знай се — вмерти? Ти ж відказав менї: добре! чую!

 43. Чом же ти не вважив на виречену перед Господом божбу й на повелїннв тобі дане?

 44. І рече царь надто Семевві: Самти знаєш і серце твоє внае все те зло, яке ти 8аподїяв отцеві мойму Давидові. Нехай же Господь оберне твою злість на твою голову,

 45. Царь же Соломон нехай будеблагословен, і Давидів престол нехай буде непорушен перед Господом по вічні часи!

 46. І повелїв царь Банеї Йодаенкові; він вийшов і стратив його, й той вмер.

Голова 3.

Як же окріпло царство в руцї в Соломона, посвоячився Соломон із Фараоном, Египецьким царем, і взяв 8а себе дочку Фараонову и привів її в Давидів город, покіль не скінчить будови палати своєї й храму Господнього й муру навкруги Ерусалиму.

 2. Тодї приносив люд жертви ще нависотах, до того бо часу не був ще вбудований дім імени Господньому.

 3. Соломон любив Господа і ходивв установах отця свого Давида, але й він приносив жертви и палив кадило на висотах.

 4. І подався царь у Габаон, щоб тамжертвувати, бо се була найповажнїща жертівна висота. Тисячу всепалень приніс Соломон на тому самому жертівнику.

 5. У Габаонї ж обявивсь Господь Соломонові вночі ввіснї, й рече Бог: Проси, що дав би я тобі.

 6. І відказав Соломон: Ти виявивмойму отцеві Давидові велику милость, і за те, що він ходив перед лицем твоїм у щиростї, побожності й в чистотї серця, ти додержав йому цю велику милость і дарував йому сина, що седїв би на його престолї, як і в воно тепер.

 7. Оце ж, Господи, Боже мій, вчинивеси раба твого намість отця мого Давида царем; але я ще молодик і не 8наю нї виходу, нї ввіходу;

 8. 1 раб твій обертається серед народу твого, що вибрав ти собі, такого великого народу, що за множеством його неможна його нї злїчити, нї переглянути ;

 9. То ж дай слузї твойму розумнесерце, щоб йому правити народом твоїм і вміти розбірати між добрим і лихим; бо хто зможе правити сим величезним народом ?

 10. 1 вподобав Господь, що Соломоносив сього.

 1. І рече йому Бог: За те, що типросив сього, а не випрошував довгого віку, або багацтва, або смертї ворогів твоїх, а прохав розуму, щоб уміти судити,

 12. То я вволю твою волю: даю тобімудре й розумне серце, так що рівні тобі нї перше тебе не було, нї послі тебе не 8ЯВИТБСЯ.

 13. Ба й тим, чого не прохав еси,наділяю тебе: і багацтвом, і славою, так що рівні тобі не буде між царями, покіль віку твого;

 14. І коли ходити меш путьми моїми, пильнуючи установ моїх і заповідей моїх, як отець твій Давид ходив, так дам тобі й вік довгий.

 15. 1 прокинувся Соломон, і зрозумів, що се сновидїннв. Вернувшися ж у Ерусалим, приступив перед скриню вакону Господнього, й приніс жертви всепалення та жертви мирні, й гладив велику гостину про всї слуги свої.

 16. Тодї прийшли дві молодицї-блудницї до царя.

 17. 1 каже одна молодиця: Прошу,пане мій! я й оця молодиця живемо в одній хаті, й я породила при ній в тій хатї;

 18. На третий же день, як я породи