Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/339

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

327

Перва книга Царів 4. 5.


ПЕРВА КНИГА ЦАРІВ 4. 5. 327


 23. Десять годованих волів, двайцятьволів з пасовища й сотня овець, не лічивши оленів, серн і сугаків та годованої птиці.

 24. Бо він панував над усією вемлеюпо тім боцї ріки, від Типсаха до Гави, над усїма царями по тім боцї ріки, й був у його мир округи на всї боки.

 25. 1 жили собі Юда й Ізраїль впокійно, кожен під виноградиною своєю й під смоквою своєю, від Дану та й до Берсабиї, покіль було віку Соломонового.

 26. 1 було в Соломона сорок тисячейконей до колесниць, а дванайцять тисяч коней верхових.

 27. І обмисляли ті урядники царяСоломона, й доставляли всї потреби до стола царського, кожен свого місяця; не допускали вони недостачі в нічому.

 28. І ячмінь і солому про конї й мули доставляли вони ва чергою на місце, де зупинявся царь.

 29. І надїлив Бог Соломона великоюмудрістю йпостеріганнем і багацтвом духа, мов те море піском на беревї,

 30. І була мудрість у Соломона більша ніж у всїх, що жили на востоцї, і більша нїж у всїх Египтїїв.

 31. І був він мудріщий над усї люде, ровумнїщий над Етана Езрахія, й Емана, й Халкола й Дарди, Махоленків, і славне було імя його між усіма народами округи.

 32. І вирік він три тисячі приповістей, а пісень його було тисяча й пять;

 33. І знав він говорити про дерева,від кедра на Ливан-горі та й до гисопу, що виростав з муру; говорив і про четвероногого вьвіра, й про птицю, про полоза й рибу.

 34. І приходили з усїх народів, послухати премудрості Соломонової, від усїх царів земних, що зачували про його мудрість.

Голова 5.

І послав Гирам, царь Тирський, слуги свої до Соломона, як перечув, що його помазано царем на місце отця його. Гирам же був повсячасно щирим приятелем Давидовим.

 2. 1 послав також Соломон до Гирама сказати:

 3. Ти знаєш сам, що мій отець Давид не спромігся збудувати дом іменню Господа, Бога свого, через войни з примежними народами, покіль Господь не положив їх під ноги йому;

 4. Тепер же Господь, Бог мій, давменї мир округи. Нема в мене противника, нема перепон.

 5. От і задумав я збудувати дом іменню Господа, Бога мого, як сказав Господь отцеві мойму Давидові, словами: твій син, що його посаджу на престолі твойму намість тебе, той збудує дом іменню мойму.

 6. Оце ж повели, щоб нарубали менїна Ливані кедрини; мої слуги будуть разом в твоїми слугами, плату ж ва кметїв твоїх давати му тобі, яку б нї привначив; сам бо внаєш, що у нас нема людей, що вміли б так дерево рубати, як Сидонїї.

 7. Почувши Гирам слова Соломонові, зрадів вельми та й каже: Благословен сьогодні Господь, що дав Давидові мудрого сина над сим великим народом!

 8. І послав Гирам до Соломона сказати: Вислухав я, що послував єси до мене, й чинити му все, чого бажати меш ів кедриною й кипарисом:

 9. Кметї мої провадити муть їх в Ливану до моря, й повелю тратвами гнати їх морем до місця, яке менї вкажеш; там я зложу їх, а ти забереш собі; тільки ти доставиш хлїба робучому домові мойму.

 10. От і відступив Гирам Соломонові кедрини й кипарису, скількі він зажадав.

 11. Соломон же давав Гирамові двайцять тисяч мір пшениці на харчуваннє слуг його й двайцять мір олїї в битих маслин. Стілько віддавав Соломон Гирамові що року.

 12. І надїлив Господь Соломона ровумом, як обіцяв йому. І був мир між Гирамом і Соломоном, і вони вчинили вмову один з одним.

 13. І наложив Соломон панщину навсього Ізраїля, й було панщан трийцять тисяч чоловіка.

 14. 1 посилав їх на Ливан-гору подесять тисяч що місяця, на переміну: по місяцю були вони на Ливані, а по