Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/344

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

332

Перва книга Царів 8.


ПЕРВА КНИГА ЦАРІВ 8.

думцї вбудувати храм іменню Господа, Бога Ізрайлевого;

 18. Та Господь сказав панотцеві мойму Давидові: Що задумав єси збудувати храм іменню мойму, се добра в тебе думка,

 19. Тільки ж не тобі будувати менїхрам, а твойму синові, що вийшов ів чересел твоїх, той збудує храм іменню мойму.

 20. І справдив Господь слово своє,що виповів, бо я вступив на місце панотця мого Давида, й засїв на престолі Ізрайлевому, як обітував Господь, і збудував храм іменню Господа, Бога Ізрайлевого,

 21. І приладив місце на скриню, щов ній завіт Господень, зложений ним із батьками нашими, як вивів їх із Египту.

 22. І приступив Соломон до жертівника Господнього поперед всієї громади Ізрайлевої, й 8няв руки свої ’д небу,

 23. 1 промовив: Господи, Боже Ізрайлїв! нема бога, що був би тобі рівня, нї на небі [вгорі, нї на землі внизу. Ти хорониш ваповіт і милость слугам твоїм, що ходять перед тобою з усього серця.

 24. Ти й кметеві твойму, панотцевімойму Давидові, додержав того, що обітував йому; що устами твоїми глаголав єси, те сьогодні рукою твоєю довершив єси.

 25. Тепер же, ой Господи, Боже Ізрайлїв, додерж рабові твойму, мойму панотцеві Давидові, все що обітував єси йому словами: не переведеться у тебе передо мною седючий на престолі Ізрайлевому, аби тільки сини твої дбали на дорозї своїй про те, щоб ходити передо мною тим робом, яким ходив ти.

 26. Справди ж, Боже Ізрайлїв, обітницю твою, що дав єси рабові твойму Давидові, отцеві мойму!

 27. Чи Богові ж бо справді жити наземлі? Небо й небо небес тебе не ’біймуть, атож би сей храм обняв, що збудовав я тобі ?

 28. Та зглянься на молитву й бла

І

ганнє слуги твого, Господп, мій Боже, і й почуй взиваннє й мольбу, що раб твій оце тебе вмоляє. І

 29. Нехай очі твої вночі й у деньспоглядають на храм сей, на се місце, що про його обітував єси: ймя моє буде там! Ой вислуховуй же молитви, якими раб твій на сьому місці буде молитись!

 30. Вислуховуй мольбу слуги твогой народу твого І8раїля, коли вони будуть молитись на сьому місцї. Вислуховуй в місці пробутку твого, на небі, вислуховуй і милосердися!

 31. Коли хто провинить ближньомусвойму й наложать на його божбу, щоб побожився, й прийде він, щоб поклястись, перед жертівника твого у сьому дому,

 32. Тодї вислухай 8 неба й вчиниприсуд над слугами твоїми: скарай винного, обернувши справу його на його ж голову; безвинного ж оправди, давши йому по його правдї.

 33. Коли твій нарід Ізраїль буде звойований ворогом, за те що провинив, відтак же обернуться вони до тебе й узнають імя твоє, та благати муть тебе в сьому дому,

 34. Тодї ти почуй з неба й простигріхи твого народу І8раїля, й приведи їх назад у ту землю, що надїлив єси батькам їх.

 35. Коли небо буде замкнене й некрапне дощем за те, що провинять тобі, й коли молитись муть вони на сьому місцї й взнають імя твоє й навернутья від провини своєї, бо ти впокорив їх, —

 36. Тодї почуй на небі, й прости гріхи слуг твоїх й народу твого Ізраїля, вказавши їм добру путь, щоб нею простували, й пошли дощ на землю твою, що надїлив єси народові твойму в наслїдню державу.

 37. Коли постане голоднеча на землі, чи то помор, коли буде закажений воздух, засуха, ржа, або сарана, або черви, коли тіснити ме ворог у землі його, або буде яка нужда, чи хороба яка, —

 38. Усяку молитву, взяке благаннєвід якої людини з усього народу твого Ізраїля, коли вони почують горе в серцї свойму й простягнуть руки свої до сієї сьвятинї,

 39. Почуй у небі, в місцї пробуткутвого, й помилуй; вчини й відплати