Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/345

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

333

Перва книга Царів 8.


ПЕРВА КНИГА ЦАРІВ 8. 383

кожному по 8асду8Ї його, так як ти вгнаеш серце його, один бо ти 8навш серце всїх синів людських: —

 40. Щоб вони страхалися тебе по всїдні, покіль жиють на землї, що наділив еси нашим батькам.

 41. Коли ж би чужениця, що не зтвого народу Ізраїля, прийшов І8 далекого краю задля імення твого,—

 42. Бо вони чути муть про великеімя твоє, про твою руку потужну й простягнуту правицю, — коли б він прийшов і молився перед сим храмом,

 43. То почуй й його 8 неба, 8 місця,де престолуєш, і вчини все те, про що покликати ме до тебе чужениця, щоб усї народи на гемлї взнали ймя твоє, щоб і вони боялись тебе, як нарід твій Ізраїль, та щоб дознались, що ймям твоїм називається храм сей, що я вбудував.

 44. Коли вийде нарід твій на війнупроти ворога свого тим шляхом, яким пошлеш його, й молити меться Господеві, обернувшись проти города, що вибрав єси, й проти храму, що я 8будовав іменню твойму,

 45. То почуй з неба молитву й благанне їх і вдовольни їх.

 46. Коли вони провинять тобі — бонема чоловіка без провини, — а ти в гніву подаси їх на поталу ворогові, а той вайме їх у полонь і відведе у ворожу 8ЄМЛЮ, чи далеко чи близько,

 47. І вони схаменуться в землї, кудизайнято їх у полонь, і навернуться і будуть молитись до тебе у землї їх нашийників і мовляти муть: Ми провинили, ми безбожні, ми грішні,

 48. 1 коли обернуться до тебе з усього серця й з усієї душі в ворожій землї, куди зайнято їх, і молити муться до тебе, обернувшись до землї, що наділив єси батькам їх, до городу, що вибрав еси й до того дому, що збудував я йменню твойму,

 49. Тодї вислухай на небі, в місціпробутку твого, їх молитву й благання і вчини, чого їм треба ;

 50. 1 помилуй твій нарід, у чому провинили вони тобі, й прости всї переступи їх проти тебе, й нехай змилосердяться до них ті, що позаймали їх у полонь, і пожалують їх;

 51. Бо вони твій карід і твоє каслїддє, що вивів іх ЄСИ 8 Египту, з тієї 8аЛЇ8Н0Ї печі.

 52. Нехай (уші й) очі твої будутьотворені на благаннв слуги твого й на молитву народу твого Ізраїля, щоб вислуховувати їх вавсїди, коли вони взивати муть до тебе;

 53. Бо ти вилучив їх у наслїддв собіз усїх народів на землї, як се сказав еси через слугу твого Мойсея, коли виводив еси батьків наших із Египту, Владико Господи!

 54. Як докінчив Соломон всї ці молитви й благання до Господа, піднявся він із перед жертівника Господнього, де стояв навколішках із простягнутими у небо руками.

 55. І ставши благословив усю громаду Ізраїля грімким голосом сими словами:

 56. Благословен Господь, що наділивнарід свій Ізраїля впокоєм, як обітував! Не зосталось марним нї одно СЛОВО 8 усїх величніх обітниць, що дав через раба свого Мойсея.

 57. Нехай же буде з нами Бог наш,як він був із нашими батьками. Нехай не покидав нас і не відпихає нас.

 58. Нехай прихиляє до себе серценаше, щоб ми ходили путьми його й пильнували заповідей його, установ його й законів його, що заповідав він батькам нашим.

 59. 1 нехай будуть сї слова, що я промовив у молитві перед Господом, бли8ькі Господеві, Богові нашому, в день і в ночі, щоб він подавав усе потрібне слузі свойму і народові свойму Ізраїлеві на всякий день,

 60. Щоб усї народи на землї зрозуміли, що Господь є Богом, і ніхто инший;

 61. І нехай серце ваше буде неподільно віддане Господу, Богу нашому, щоб ми ходили в установах його і держали заповідї його, як се оце й дїється.

 62. За сим царь і ввесь Ізраїль принесли жертву перед Господом.

 63. 1 приніс Соломон на мирню жертву Господеві двайцять і дві тисячі волів а сто двайцять тисяч овець. Спм робом осьвятили храм Господень царь і всї Ізрайлитяне.

 64. Того ж дня осьвятив царь серед