Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/362

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

350

Перва книга Царів 20. 21.


850 ПЕРВА КНИГА ЦАРІВ 20. 21.

твій ходив на війну, аж ось хтось відійшов на бік і привів до мене чоловіка та й каже: Постережи сього чоловіка; коли ж не встережеш, так оддаси за його свою душу, або мусиш одважити талант срібла.

 40. Тим часом же, ак твій раб робивто се, то те, той якось ізник. — Царь же Ізраїлський каже йому: Так говоить і твій вирок. Ти сам присудив ого собі.

 41. Він зняв хутенько повязь із очей,і царь впізнав його, що він із пророків.

 42. Той же сказав йому: Тако глаголе Господь: Ти випустив із твоїх рук чоловіка, що підпав під мій проклін; за те буде душа твоя 8а його душу й твій нарід за його нарід.

 43. І подавсь царь Ізраїлський додому сумний й сердитий та й прибув у Самарию.

Голова 21.

Після сих бувальщин сталося таке: У Евреелїя Набота був виноградник ув Езреелї коло палати Ахабової, царя Самарийського.

 2. От і каже Ахаб Наботові: Поступись менї твоїм виноградником, щоб обернути менї його на овощний сад. Я ж тобі дам лучший виноградник, або, коли схочеш, заплачу ва його тобі грошима.

 3. Набот же відказав: Оборони мене,Господи, від того, щоб я відступив тобі наслїддє батьків моїх!

 4. І вернувсь Ахаб у свою палатусумний й гнівний черев відповідь, що дав йому Евреелїй Набот словами: Не можу поступитись тобі наслїддєм батьків моїх. І лїг він на постіль свою, одвернув лице й не схотів нічого їсти.

 5. І ввійшла його супруга Бвабельдо його та й каже йому: Чого ти такий сумний, що й хлїба не їси?

 6. Відказав їй: Оце я розмовляв І8Езреелїем Наботом та й кажу йому: Поступись мені твоїм виноградником ва гроші, або, коли схочеш, дам тобі ва його другий, а він каже: Не можу поступитись тобі моїм виноградником.

 7. І відказала йому супруга його Езабель: Що б то за царство було в Із* раїлї, як би ти так поводився? Встань* їж і не журися; я добуду тобі виноградник Езрееля Набота. о. І понаписувала вона ймям Ахабовим письма, позапечатувала їх його ж печатю, та й послала ті листи до громадських мужів, і старшини в його городі, що жили з Наботом.

 9. У листах же писала таке: Оголосіть піст та й посадіть Набота на первому місці в народній раді,

 10. А навпроти його посадїте двохнужденників, щоб вони сьвідкували проти його й казали: Ти хулив Бога й царя. А потім виведіть його та і побийте каміннєм на смерть.

 11. 1 мужі города його, значні й старшини, що жили в його городі, вчинили, як наказала їм Езабель, як стояло написане в листах, що переслала їм.

 12. З’ясували вони піст, та й посадили Набота між найпереднїйшшш народу.

 13. 1 прийшли два нужденники; посідали навпроти його, й сьвідкували проти його ті недобрі люде й говорили: Набот проклинав Бога й царя. І вивели його поза город та й побили каміннєм на смерть.

 14. А тодї сповістили Езабелю: Набота побито каміннєм, і він умер.

 15. Скоро ж почула Езабель, що Набота побито каміннєм і він умер, скавала вона Ахабові: Вставай, бери в посїданнє виноградник Евреелїя Набота, що не хотів віддати його тобі ва срібло, бо Набот уже не жиє, він умер.

 16. Коли почув Ахаб, що Набот убитий, то й встав він та й поїхав у виноградник Набота Евреелїя, щоб його посісти.

 17. Та прийшло слово Господнє доІлиї Тесбія, таке:

 18. Збірайся, йди на встрічу Ахабові, цареві Ізраїлському, що в Самариі — він саме тепер у винограднику Набота, що пійшов узяти його в державу, —

 19. 1 промов до його: Так говоритьГосподь: Се ти вбив, та ще й входиш у наслїддє? а далїй промов: Тако глаголе Господь: На тому врочищі, де