Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/376

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

364

Друга книга Царів 9. 10.


ДРУГА КНИГА ЦАРІВ 9. 10.


 25. 1 сказав Егуй гетьманові Бадекарові: Возьми, кинь його на ниву Езреелїя Набота; згадай бо, як ми вдвох їхали за його батьком Ахабом, і як Господь вирік на його такий засуд:

 26. Справді кров Наботову й кровдітей його бачив я вчора, говорить Господь, і відплачу тобі на сій ниві, говорить Господь; то ж тепер кинь його на ниву, по слову Господньому.

 27. Вбачаючи се Охозія, царь Юдин,утїк дорогою до садового будинка. Егуй же гнався за ним і повелїв: І сього вбийте на возї. І пострілили його на узгіррю Гур, коло Іблеаму. І втїк він у Мегиддо та й сконав там.

 28. 1 зложили його слуги його на колесницю та й повезли в Ерусалим, і поховали в його гробовищі коло батьків у Давидовому городі.

 29. Ув одинайцятому роцї ЙорамаАхабенка настав був Охозія царем над Юдою.

 30. Егуй же прибув ув Езреель. Скоро довідалась Езабель, попідмальовувала собі війки, украсила голову свою та й визирала в вікно.

 31. Як же вЇ8див Егуй у ворота,промовила вона: Чи гаразд Замбрієві, душогубцеві пана свого?

 32. Він же позирнув на вікно та йкаже: Хто зо мною, хто? І визирнули до його два чи три скопці.

 33. І приказав він: Скиньте ЇЇ вниз!І скинули ЇЇ вниз. І побризькала кров 8 неї мур і конї, й розтоптали вони ЇЇ.

 34. Він же ввійшов, їв і пив; потімповелїв: Спогляньте на ту проклятущу та й поховайте її, бо вона царська дочка.

 35. Як пійшли ж її ховати, не знайшли з неї нічого, опріч черепа та ніг, та долонь із її рук.

 36. І вернувшись, звістили йому;він же сказав: Таке було слово Господнє, що вирік через слугу свого Тесбіа Ілию: На майдані в Езреелї жерти муть пси тіло Езабелине,

 37. І буде труп Езабелин на майданіЕзреелському неначе гній, так що ніхто не скаже: Се Езабель.

Голова 10.

У в Ахаба ж було сїмдесять синів у Самариї. І розписав Егуй листи та й послав у Самарию до зверхників Езреелських, і до вначнїх людей та до опікунів синів Ахабових, такого вмісту:

 2. Як прийде се письмо до вас, щомаєте догляд над синами вашого пана й над його колесницями й кіньми, над утвердженими городами й зброєю,

 3. Так оберіть між синами вашогопана лучшого й з’угадлившого, посадіть його на батьковому престолї та й воюйте (проти мене) 8а дом вашого пана.

 4. Вони ж полякались вельми та йкажуть: Коли два царі не встояли проти його, то як ми встоїмо?

 5. От і послали палатній начальникі городовий гетьман вкупі з значними людьми й з опікунами таке посельство до Егуя: Ми кметї твої, і чинити мемо все, що нам звелиш; ми не можемо нікого зробити царем; чини що тобі здається добрим.

 6. 1 пише він до них друге письмо,а в листї каже: Коли ви до мене прихиляєтесь і моїх наказів слухати готові, так беріте голови синів пана вашого та й прибувайте завтра о сїй добі до мене в Езреель. (Царських же синів було сїмдесять чоловіка, а виховували їх самі знатні в городі.)

 7. Як же прийшов до їх лист, взяливони царських синів та й постинали всіх сїмдесять чоловіка, повкладали голови їх у коші та й послали йому в Езреель.

 8. Як звістив йому посланець, щопринесли голови царських синів, повелів він: Зложіть їх у дві купи перед ввіходом у ворота, до ранку.

 9. Рано вранці* вийшов він та йпромовив до всього люду: Ви безвинні. Я, правда, вчинив заговір проти мого пана та й убив його, хто ж повбивав оцїх усїх?

 10. Оце ж зрозумійте, що з словаГосподнього, яке виповів Господь проти дому Ахабового, не впало нї одно на землю; Господь виповнив те, що вирік черев слугу свого Ілию.

 11. І повбивав Егуй усїх, що зоставались іще від дому Ахабового в Езреелї вкупі 8 його великими панами, з його приятелями й з його жерцями, так що нї один не остався.