373
Друга книга Царів 17. 18.
19. Але й Юда не держав заповідейГоспода, Бога свого, а ходив в обичаях Ізрайлитян, як ходили вони.
20. Тож відвернувся Господь від усїхпотомків Ізраїля, й впокоряв їх, і видавав їх хижакам на луп, аж вкінці відкинув їх від лиця свого.
21. Ізрайлитяне одорвались від дому Давидового й зробили царем Еробоама Набатенка. І довів Еробоам Ізрайлитян до відпаду від Господа й повтягав їх у тяжкі гріхи.
22. 1 ходили Ізрайлитяне в усїх гріхах Еробоамових, які він чинив; не відступали від них,
23. Аж покіль Господь не відкинувІзраїля від лиця свого, як погрожував через усїх слуг своїх, пророків. От і став перенесений Ізраїль із своєї вемлї в Ассирию (в неволю) аж по сей день.
24. 1 попереводив царь Ассирийськийлюдей з Вавилону, з Кути, з Ави, з Емату й СеФарваїму та й оселив намість синів Ізрайлевих по городах Самарийських. От і посіли вони Самарийську країну та й жили по городах її.
25. Та позаяк вони в перві часи, якпочали там жити, не шанували Господа, то наслав на них Господь леви, а ті роздирали їх.
26. І дано знати цареві Ассирийському й сказано: Ті поселяне, що повиводив єси та й оселив по городах Самарийських, не знають закону тамошнього Бога, тим він наслав леви на них, а сї гублять їх, бо вони не знають хвали Бога тієї землї.
27. І повелїв царь Ассирийськийтак: Відправте туди одного зміж сьвященників, що ви їх звідти повиводили; нехай пійде й живе там, та навчить їх закону тамошнього Бога.
28. І прийшов один ізміж сьвященників, що вони одвели з Самариї, та й осївсь у Бетелї, й вчив їх, як їм хвалити Господа.
29. Та попри те поробив собі кожний народ власного бога, та й поуставляли в божницях по висотах, що їх построїли були Самарийцї, кожен народ по своїх городах, де вони осїлись:
30. Вавилонцї зробили Суккот-Бенота, аКутяне зробили Нергала; Ематяне зробили Ашиму,
31. А Аввії зробили Нибхаза й Тартака, СеФарваїмцї ж палили дітей своїх ув огнї Адрамелехові та Анамелехові, богам СеФарваїмським.
32. Разом же з тим почитали воний Господа. І приставляли кого небудь із серед себе жерцями на висотах, а сї служили службу в божницях по висотах.
33. Господа вони почитали, та й богам своїм служили звичаєм народів, ізміж яких виведено їх.
34. Аж по сей день чинять вони давнім звичаєм: не бояться Господа й не чинять по установам і по обрядам, та по закону й заповідям, що завітував Господь синам Якова, того, що йому дав імя Ізраїль,
35. Та що з ними вчинив був умовуй повелїв їм: Не почитайте ніяких инших богів, і не покланяйтесь їм, і не служіть їм і не жертвуйте їм,
36. А Господа, що вас вивів із землїЕгипецької великою потугою й простягнутою рукою, — того почитайте, тому покланяйтесь і тому жертвуйте,
37. І встанови й правоту, закон і заповіді, що він написав вам, повніте по всї дні, а инших богів не почитайте ;
38. І завіту, що я вчинив із вами,не забувайте, й не почитайте инших богів,
39. А Господа, Бога вашого, почитайте, а він визволить вас із потали у всіх ворогів ваших.
40. Вони ж не слухали, а чинили подавніх звичаях своїх.
41. Народи сї почитали Господа, таслужили й вирізуваним бовванам своїм. Та й діти їх і внуки їх чинять так, як їх батьки чинили, аж по сей день.
У третьому роцї Осії Ілиєнка, царя Ізраїлського, настав царем Езекія Ахазенко, син царя Юдейського.
2. Двайцять і пять лїт віку було йому, як став царем, а двайцять і девять год царював у Ерусалимі. Матїр його звалась Аби Захаріївна.
3. І чинив він праведне в очах Гос
