Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/386

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

374

Друга книга Царів 18.


ДРУГА КНИГА ЦАРІВ 18.

поднїх, притьма так, як чинив предок його Давид.

 4. Він позносив висоти, порозбивав(камяні) боввани, повирубував дуброви й розбив МІДЯНОГО 8МІЯ, що вробив був Мойсей, — бо до того часу Іврайлитяне кадили йому — й назвав його Нехуштан*.

 5. Він уповав на Господа, Бога Іврайлевого, й такого, як він, не було між усїма царями Юдиними, нї послї його нї перед ним.

 6. 1 стояв він при Господі й не відступав від його, й держав 8аповідї його, що ваповідав Господь Мойсейові.

 7. 1 був Господь повсячасно 8 ним,а у всьому, що він починав, поступав він мудро. І відпав він від царя Ассирийського й перестав служити йому.

 8. Він побив Филистіїв аж до Газий у всїх ваймшцах їх від вартової башти до утвердженого городу.

 9. У четвертому роцї царя Езекії, себ то в сьомому роцї Осії Ілиєнка, царя Івраїлського, двинув Салманассар, царь Ассирийський, проти Самариї та й обложив її,

 10. 1 вдобув її по трьох роках, се бто в шестому роцї Евекії, а в девятому роцї Осії, царя Івраїлського, впокорено Самарию.

 11. І перевів царь АссирийськийІзрайлитян в Ассирию та й оселив їх у Халасї й в Хаборі, при ріці Гозан, і в городах Мидийських,

 12. Бо вони не слухали ваповідейГоспода, Бога свого, й переступали вавіт його; усього, що заповідав Мойсей, раб Господень, вони й не слухали й не певнили.

 13. У чотирнайцятому роцї царя Езекії двинув Сеннахирим, царь Ассирийський, проти всїх утверджених городів Юдиних та й поопановував їх.

 14. 1 послав Езекія, царь Юдейський,до царя Ассирийського в Лахис, сказати: Я провинився. Йди назад від мене, а що на мене наложиш, нести му. І наложив царь Ассирийський на Евекію триста талантів срібла й трийцять талантів золота. • Звичайна мідь.

 15. І оддав Езекія все срібло, якезнайшлось у храму Господньому й в скарбівнях царської палати.

 16. Того ж часу вняв Евекія вологов дверей в храму Господньому й в стовпів у дверей, що Езекія, царь Юдейський, пообтягав був Болотом, та й пооддавав його цареві Ассирійському.

 17. Та царь Ассирийський пославТартана та Рабсариса та Рабсака з Лахиса в великою військовою потугою до короля Езекії в Ерусалим. І пійшли вони й прийшли під Ерусалим, і зайняли становище на водопроводі вижшого ставу, на доровї до поля красильнього.

 18. І кликали вони царя. Вийшовже до них Еліяким Хелкіенко, начальник палати, й Себна, писарь, та Йоах АсаФенко, літописець.

 19. 1 промовив до них Рабсак: Скажіте Евекії: Так говорить великий царь, царь Ассирийський: Що се ва надія, на яку ти вповавш?

 20. Ти говорив тільки пусті слова:до війни треба ровумної ради й сили; а ти на кого вповавш, що одорвавсь од мене?

 21. Оце ж ти гадумав опертись наЕгипет, — на тую надломлену тростину, що кожному, хто на неї обіпреться, вабвться в руку й проколе її. Таківський той Фараон, царь Египецький про всїх, що покладають на його надію.

 22. Коли ж менї відкажете: Ми наГоспода, Бога нашого, вповаємо, то чи ж се не той самий, що його висоти та жертівники позносив Езекія, й повелїв Юдї й Ерусалимові: Перед сим тілько жертівником, в Ерусалимі, мавте покланятись.

 23. Оце ж увійди в угоду в моїм паном, царем Ассирийським: я дам тобі дві тисячі коней, коли спроможешся достати ївдецїв до них.

 24. Як тобі оборонитись і від одногоначальника найменьших слуг пана мого? Чи вповавш на Египет задля колесниць та комонника?

 25. Та хиба ж я бев волї Господньоїприйшов на се місце, щоб його спустошити? Сам Господь звелїв менї: Ійди проти сієї вемлї й спустош її.