Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/394

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

382

Друга книга Царів 24. 25.


382 ДРУГА КНИГА ЦАРІВ 24. 25.

сарі: нікого не восталось опріч убогих людей землї.

 15. 1 одвів він Ехонїю в Вавилон, іматїр цареву й жінок царевих і скопців його, й знатнїх землі позаймав у полонь з Ерусалиму в Вавилон.

 16. До того й усїх спосібних до зброїсїм тисяч, і ремісників тисячу, — всїх мужів сильних і хоробрих позаймав царь Вавилонський в неволю у Вавилон.

 17. 1 вробив царь Вавилонський дядька його Матанїю намість його царем, та й перемінив імя його на Седекію.

 18. Двайцять і один рік віку булоСедекії, як зроблено його царем, а одинайцять год царював він у Ерусалимі. Матїр його звалась Хамуталь Ереміївна, з Либни.

 19. І чинив він неправедність в очахГосподніх, притьмя як чинив Йоаким.

 20. Гнїв Господень був над Ерусалимом та над Юдою такий, що він відкинув їх від обличчя свого. І одпав Седекія од царя Вавилонського.

Голова 25.

І сталось: у девятому році свого царювання, у десятому місяці, в десятий день місяця, прийшов Навуходонозор, царь Вавилонський, з усією військовою потугою своєю під Ерусалим та й облїг його, й насипав кругом його обляговий вал.

 2. Сим робом опинився город ув облязї до одинайцятого року царя Седекії.

 3. На девятий день місяця опанувала голоднеча город і люде не мали що їсти.

 4. І вроблено проломину в городі, йвтекли всі воївники у ночі кріз ворота між двома мурами, що коло царського саду, (Халдеї ж облягали город навкруги) — та й царь утїк дорогою на рівнину пустині.

 5. Військо ж Халдейське погналосьза царем, та й наздогнали вони його в Ерихонському степу, тим часом як його військо покинуло його.

 6. І вхопили царя та й повели йогодо царя Вавилонського в Риблу, а сей вирік йому засуд:

 7. Закололи синів Седекіїних передочима його, Седекію ж осліпили, закували в кайдани, та й повели в Вавилон.

 8. У пятому ж місяці, на семий деньмісяця, — се в в девятнайцятому роцї Навуходоноворовому, царя Вавилонського прибув Навузардан, отаман прибічників, слуга царя Вавилонського, в Ерусалим,

 9. Та й спалив храм Господень іцарську палату й усї будинки в Ерусалимі;

 10. 1 мури навкруги Ерусалиму вруйнували всї полки Халдейські, що були в отаманом над прибічниками.

 11. А останок люду, що доставалисьу городі, та втекачі, що повтікали були до царя Вавилонського, й прочий народ простий вивів Навузардан, отаман прибічників;

 12. Тільки немногих убогих людейу землі зоставив отаман прибічників виноградарями та пахарями.

 13. Мідяні ж стовпи, що були в храму Господньому й підніжжя, й море мідяне, що в домі Господньому, порозбивали Халдеї та й позабірали мідь із них у Вавилон;

 14. Позабірали й кагани, лопатки,ножі, миски й увесь мідяний посуд, що його вживано при службі;

 15. І кадїлницї й чаші, — що тільки було з золота й срібла, побрав отаман прибічників.

 16. Стовпи два, море одно, й пініжки, що поробив Соломон до храму Господнього, — мідї в усього внаряддя не було ваги.

 17. Вісїмнайцять локот був заввишки один стовп, а вверху його був вінець мідяний, а заввишки був вінець трьох локот, і сїти й гранатові яблучка навкруги вінця — все мідяне; те ж саме й на другому стовпі з сіткою.

 18. І взяв отаман прибічницькийпервосьвященника Сераю, й второго сьвященника ЗеФанїю, й трьох придверників.

 19. А 8 городу взяв одного скопця,що був приказчнком над військовими людьми, та пятьох ізміж невідступних прибічників царських, і головного писаря військового, що ваписував людей до військової служби, та