Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/409

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

397

Перша книга Паралипоменон 12. 13. 14.


ПЕРША КНИГА ПАРАЛИПОМЕНОН 12. 13. 14.

тисяч вісімсот сьміливих лицарів, людеЗ славних у родах своїх;

 31. З половини Манассіїного поколїння вісїмнайцять тисяч, що були покликані поіменно, щоб прийшли поставити Давида царем;

 32. 3 синів Іссахарових прибули люде розумні, котрі давали пораду, що коли випадало діяти Ізраїлеві, — їх було двісті начальників, а всї брати їх слухали слів їх;

 33. З поколїння Зебулонового готових до бою, узброєних усякою військовою зброєю, пятьдесять тисяч, однодумних в тому, щоб слухати приказу.

 34. З покоління НеФталїевого тисячначальників, а з ними трийцять сїм тисяч з щитами та списами;

 35. З поколїння Данового готових довійни двайцять вісім тисяч шістьсот;

 36. Від Ассера, військових, узброених до бою, сорок тисяч;

 37. Ізза Йордані, від поколїння Рубенового, Гадового, й половини Манассіїного поколїння сто двайцять тисяч, з усякою військовою гбрувю.

 38. Усї цї мужі, у строєні, прийшлив Геброн з щирим сердцем, щоб поставити Давида царем над усїм Ізраїлем. Та й усї Ізрайлитяне були однодушні, щоб поставити Давида царем.

 39. 1 перебули там у Давида три днї,їли й пили, бо брати їх наготували всього для їх;

 40. Та й ті, що були примежні до їх,аж до поколїння Іссахарового, Зебулонового та НеФталїевого, привозили усю харч на ослах та верблюдах, і мулах та волах: борошно (муку), фиги та родзинки, й вино, й оливу, й силу товару та овець, бо була радість ув Ізраїлі.

Голова 13.

І держав раду Давид з тисячниками, сотниками й 8 усіма воєводами,

 2. І промовив до всього вбору Ізраїлського: Коли вам вавгодно, й коли на те буде воля Господа, Бога нашого, пошлім по всіх усюдах до прочих наших братів по цілій землї Ізраїлській, а разом із ними до сьвященників і левітів, в міста та оселї їх, щоб вони вібрались до нас,

 3. І візьмемо до себе скриню Боганашого, бо ва часів Саула ми не звертали вваги на неї.

 4. І сказала вся громада: Нехай буде так! бо цї слова були до вподоби усій громаді.

 5. І зібрав Давид усіх Ізрайлитянвід Египецького Сихор-потока до ввіходу в Емат, щоб перенести скриню Божу з Киріятяриму.

 6. І пійшов Давид і ввесь Ізраїль доКиріятяриму, що в Юдеї, щоб перенести звідтіль скриню Господа, сидячого на херувимах, де його імя взивали.

 7. І повезли ковчег Божий на новому возі з Абинадабового дому, а Оза та Ахіа провожалп воза.

 8. А Давид та всї Ізрайлитяне гралпперед Богом з усієї сили 8 сьпівами, на цитрах і псалтирях, і бубнах, і цимбалах, та трубах.

 9. Як дійшли до Хидонового току,простяг Оза свою руку, щоб придержати скриню, бо воли нахилили її.

 10. Але Господь розгнівався на Озуй вмертвив його за те, що він простяг свою руку до ковчега, и він умер тут таки перед лицем Божим.

 11. І засмутився Давид, що Господьубив Озу, й назвав те місце Убиттє Ози; так воно зветьса й до сього часу.

 12. 1 злякався Давид Бога в той день,і промовив: Як же ж то мені внести до себе скриню Божу?

 13. 1 не повіз Давид скринї до себе,до Давидового міста, а завернув її до дому Обедедома Гетїя. #14.1 зіставала скриня Божа в ОбедЕдомовій господі три місяці, й Господь благословив Обедедовий дім і все, що в його було.

Голова 14.

І послав Гирам, царь Тирський, посли до Давида, й кедрової деревини, й мурарів та теслїв, щоб збудували йому дім.

 2. Як примітив Давид, що Господьутвердив його царем в Ізраїлі, та що високо підвисшив його царство задля народу свого Ізраїля,

 3. Тодї узяв собі Давид ще більшежінок в Ерусалимі, й народилось Давидові ще більш синів та дочок.