Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/42

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

30

Перва книга Мойсея 27. 28.


80 ПЕРВА КНИГА

прикликала Якова, сина свого меньшого, та й каже йому: Ось Езав, твій брат, погрожує тобі вбити тебе.

 43. Тепер же, синку, послухай голосумого, і вставиш біжи до Л абана, брата мого, в Гаран.

 44. І поживи з ним кілька днів,докіль одвернеться ярость і гнїв у брата твого від тебе,

 45. 1 забуде він, що йому вдіяв єси.Тоді пославши возьму тебе ввідти. Чого ж менї втеряти вас обох ув один день?

 46. Рече ж Ребека до Ізаака: Тяжкоменї жити на сьвітї через Хетіївен. Як візьме Яков за себе Хетіївну, таку, як вони в оцій землі, дак про що мені й на сьвітї жити?

Голова 28.

Прикликав же Іваак Якова, та й благословив його, і заповідав йому, говорючи: Не мусиш узяти за себе жени з Канаанських дочок.

 2. Устань, та й одбіжи в Мезопотамію, в Падан-Арам, в господу Бетуї(лову, в батьківщину матері твоєї, та й возьми собі звідти жену з дочок Лабанових, брата матері твоєї.

 3. Бог же мій нехай тебе благословить і намножить, щоб ти був купою народів.

 4. 1 нехай тобі дасть благословеннеАвраамове і насінню твойму по тобі, щоб одержав у наслїддє землю, де пробуваєш, що оддав Бог Авраамові.

 5. Послав же Ізаак Якова, і зійшоввін у Падан-Арам, у Мезопотамію, до Лабана Бетуйленка, Араміянина, до брата Ребеки, матері Якова та Езава.

 6. Бачивши ж Езав, що благословивІзаак Якова і послав у Мезопотамію, в Падан-Арам, щоб узяти собі звідти жінку, і що благословляючи його заповідав йому говорючи: Не мусиш брати жени з дочок Канаанських,

 7. І що послухав Яков отця свогой матері своєї, та й дійшов у ПаданАрам, у Мезопотамію:

 8. І бачивши Езав, що не вподобав дочок Канаанських Ізаак, отець його,

 9. Пійшов собі Езав до Ізмаїла, та й

МОЙСЕЯ 27. 28.

узяв Магалату, дочку Ізмаїла, сина Авраамового, сестру Небайотову, до жінок своїх.

 10. І зійшов геть Яков від БейерСеби, від колодязя клятьби, та й по* мандрував у Гаран.

 11. 1 приблудивсь до одного врочшца,та й обночувавсь там, вайшло бо соньце. І взяв між каміннєм каменя на тому врочищі, та й положив його собі в голови, та лїг спати на місці тому.

 12. І бачив сон, і се драбину поставлено на землі, верховина ж її сягає до небес, і ангели Божі возходять і низходять по ній.

 13. Господь же стоїть на їй і рече:Я Господь Бог Авраамів, отця твого, і Бог Ізааків. Земля, що на їй лежиш, тобі оддам її і насінню твойму.

 14. І буде насінне твоє, як пісок земний і розпросторишся на захід соньця, і на схід соньця, і на північ, і на полудьнє, і благословляться в тобі всї коліна землї, і у насїннї твойму.

 15. І се я з тобою й оберегати мутебе на всякій дорозі, що нею пійдеш, і верну тебе в 'цю землю; бо не покину тебе, докіль сотворю все, що глаголав тобі.

 16. 1 прокинувсь Яков од сну свого,і каже: Певно єсть Господь на врочищі сьому, а я й не знав.

 17. І влякавсь, і каже: Яке страшневрочшце се! Не що інше воно як дом Божий, а се ворота небесні.

 18. 1 встав Яков рано в ранцї, і взявкаменя, що положив там у голови собі, та й поставив його стовпа, та й злив олїй на верховину його.

 19. 1 проввав Яков урочище то Бетель; прежне прізвище городу було Луз.

 20. 1 обрік Яков себе оброком, говорючи: Коли Бог буде 80 мною, і сохранить мене в дорозі, що 'це верстаю, і дасть менї хлїб на їду й одежу на одїг,

 21. 1 верне мене здорового в господупанотцеву, тоді буде Господь менї Богом.

 22. 1 камінь сей, що поставив стовпа,буде в мене дом Божий, і з усього, що мені даси, десятину давати му тобі.