426
Друга книга Паралипоменон 17. 18.
І став царем замість його син його ЙосаФат; і був він сильний супроти Ізрайлитян.
2. 1 поставив він військо по усїх міцних містах в Юдеї, і посадив урядників в Юдейському краю і в містах Ефремових, котрі забрав Аса, його батько.
3. І був Господь із ЙосаФатом, боходив він переднїйшими дорогами Давида, отця свого, й не шукав Баалів,
4. Але шукав Бога батька свого, йпоступав по заповідях його, а не по вчинках Ізрайлитян.
5. І зміцнив Господь царство в руцїйого, й давали всї Юдеї дари ЙосаФатові, й було в його багато добра й слави.
6. А коли серце його стало сьмілїйше на стежках Господніх, тодї заборонив він висоти й дуброви в Юдеї.
7. І послав він третього року свогоцарювання княвїв своїх Бенхаїла й Обадію, й Захарію, й Натанаїла та Михея, щоб навчали народ по містах Юдиних,
8. А з ними левітів: Шемаю й Нетанїю, й Зевадїю, й Азаїла, й Шемирамота, й Йонатана, і Адонїю, і Товію, й Тов-Адонїю, а з ними Елишаму і Йорам а, сьвященників.
9. І вони вчили в Юдеї, маючи присобі книгу закону Господнього, й обходили всї міста в Юдеї й навчали народ.
10. І був страх Господень на всіхцарствах країв, що навкруги Юдеї, й не воювались з ЙосаФатом. о
11. 1 Филистії приносили ИосаФатовідари, а на податки срібло; так само й Араби приганяли йому баравів сїм тисяч сїмсот та козлів сїм тисяч сімсот.
12. І підносився ЙосаФат все висшев гору й побудував в Юдеї твердині та міста запасові.
13. Багацько було в його запасу помістах Юдейських, а в Ерусалимі людей войовничих та хоробрих.
14. І оце спис їх по їх поколіннях,що були в Юди старшинами над тисячами: А дна начальник, а в його добірних мужів триста тисяч;
15. Побіч його Йоханан начальній^а в його двісті вісїмдесять тисяч;
16. За ним Амасія Зіхрієнко, прнсьвятивпш й себе Господеві, а в йога двісті* тисяч мужів хоробрих.
17. У Бенямина: дужий воін Елїяда, а в його узброених сагайдаком та щитом двісті* тисяч;
18. За ним Егозавад; і в його сто вісїмдесять тисяч узброених воінів.
19. Оце ті, що служили цареві, окрімтих, що їх царь розставив по утверджених городах у всій Юдеї.
І мав ЙосаФат велике баг&цьтво й славу; і поріднився він із Ахабом.
2. 1 пійшов він у кілька років до Ахаба в Самарию; й порізав Ахаб про його та про людей, що були при йому, багато овець та волів, і намовляв його йти на Рамот Галаадський.
3. 1 говорив Ахаб, царь Ізраїлський,ЙосаФатові, цареві Юдейському: Піндеш зо мною на Рамот Галаадський? І відказав той йому: Як ти, так і я, — як твій народ, так і мій народ; ійду з тобою на війну!
4. І сказав ЙосаФат цареві Ізраїлському: Спитай сьогодні, що скаже Господь.
5. 1 зібрав царь Ізраїлський пророків чотириста чоловіка й сказав їм: Чи йти нам війною на Рамот Галаадський, чи понехати се? Вони сказао 7 ли: Йди, а Бог віддасть його в цареву Р.Уку.
6. Та сказав ЙосаФат: Чи нема тутще Господнього пророка? Спитаємо й в його.
7. 1 відказав царь Івраїлський ЙосаФатові: Е ще один чоловік, щоб через його можна запитати Господа, але я не люблю його, бо він не пророкує менї доброго, а завсїди пророкує лихе; — се Михей Емблаєнко. І сказав ЙосаФат: Не говори бо так, царю.
8. І покликав царь Ізраїлський одного скопця й повелїв: Побіжи швидко за Михеєм Емблаєнком.
9. Царь же Ізраїлський та ЙосаФат,царь Юдейський, седїли, кожний на свойму престолї, одягнені в царські ризи; вони седїли на майдані* коло