Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/440

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

428

Друга книга Паралипоменон 18. 19. 20.


428 ДРУГА КНИГА ПАРАЛИПОМЕНОН 18. 19. 20.


 34. Але битва того дня збільшувалась, і царь Ізраїлський стояв на колесницї насупротив Сирийцїв до вечора, та й вмер при заході* сонця.

Голова 19.

І вертавсь ЙосаФат, царь Юудейський, з миром до своєї господи в Ерусалим;

 2. Аж ось вийшов на зустріч йомупророк Іуй Ананїенко й сказав цареві ЙосаФатові: Чи слїд було тобі помагати нечестивцеві й любити ненавидячих Господа? За се (мав упасти) на тебе гнїв від лиця Господнього;

 3. Одначе й добре знайшлось в тобі,бо ти позносив ідолів по землї Юдейській і звернув своє серце, щоб шукати Господа.

 4. І жив ЙосаФат в Ерусалимі. Ізнов став він обходити свій народ від Бирсавиї до гори ЕФраїмової, й навертав їх до Господа, Бога батьків їх.

 5. 1 понастановляв суддів в землї повсіх утверджених містах Юдеї, в кожному місті*;

 6. 1 казав суддям: Дивіться, що виробите; ви бо держите не людський суд, а суд Господній; і він при вас на суді.

 7. Тим то нехай буде страх Господній на вас: поступайте обережно, бо нема в Господа, Бога нашого, неправди, нї вваги на особу, нї підкупства.

 8. Та й в Ерусалимі настановив ЙосаФат декого з левітів і сьвященників та старшин над поколіннями в Ізраїлі’ до суду Господнього й до позвів: (І повертались у Ерусалим)

 9. 1 дав їм приказ, кажучи: Так чиніть в страсї Господньому, вірно й 8 чистим серцем;

 10. У всїх справах неясних, які прийдуть до вас від братів ваших, живучих по містах своїх, чи то про пролив крові, чи про закон та заповіді, постанови й обряди, навчайте їх, щоб вони не проступились перед Господом, і не було гніву його на вас і на братів ваших; оттак дійте, — і ви не помилитесь.

 11. А оце Амарія, первосьвященник,над вами в кожній справі Господній, а Зебадія Ізмаїленко, князь дому Юдиного, в кожній справі царевій, і вчителї левіти перед вами. Будьте постійні й робіть, а Господь буде при добрих.

Голова 20.

Після сього зібрались Моабії та Аммонїї, а з ними дехто з землі Маоницької й пійшли війною на ЙосаФата.

 2. І прийшли, й звістили ЙосаФатові, говорячи: Йде на тебе велика сила зза моря, з Сириї і оце вони в Газазон-Тамарі, се б то в Енгеддї.

 3. 1 злякавсь ЙосаФат, і обернув своєлице щукати Господа, й оповістив піст по всій Юдеї.

 4. І зібрались Юдеї просити помочів Господа; з усїх міст Юдиних поприходили вони благати Господа.

 5. І став ЙосаФат перед громадоюЮдеїв та Ерусалимцїв в домі Господньому, перед новим двором,

 6. І промовив: Господи, Боже отцівнаших! Чи не ти ж Бог на небі? І ти пануєш над усїма царствами народів, і в твоїй руцї сила й можність, і ніхто не встоїть проти тебе!

 7. Чи не ти ж, Боже наш, вигнавосадників сієї землі перед лицем твого народу Ізраїля, і віддав її насінню Авраама, друга твого, навіки?

 8. 1 вони оселились у ній і збудували тобі в ній сьвятиню на ймя твоє, кажучи:

 9. Як прийде на нас нещастє: караючий меч, або пошесть, або голод, то ми станемо перед сим домом і перед лицем твоїм, бо твоє імення в сьому домі; і покликнемо до тебе в нашому горю, а ти почуєш і поратуєш.

 10. І тепер оце Аммонїї та Моабіїй ті, що з гори Сеїра, що через їх землі* ти не дозволив перейти Ізрайлитянам, ЯК ВОНИ ЙШЛИ З 8ЄМЛЇ Египецької, через що вони їх обминули й не вигубили їх, —

 11. Оце вони платять нам тим, щоприйшли вигнати нас із наслїдної держави твоєї, котру ти віддав нам.

 12. Боже наш! суди їх ти. Бо в наснема сили проти товпи сієї великої, прийшовшої на нас, і ми не відаємо, що робити, а тілько до тебе очі наші!

 13. 1 стояли усї Юдеї перед лицем