428
Друга книга Паралипоменон 18. 19. 20.
34. Але битва того дня збільшувалась, і царь Ізраїлський стояв на колесницї насупротив Сирийцїв до вечора, та й вмер при заході* сонця.
І вертавсь ЙосаФат, царь Юудейський, з миром до своєї господи в Ерусалим;
2. Аж ось вийшов на зустріч йомупророк Іуй Ананїенко й сказав цареві ЙосаФатові: Чи слїд було тобі помагати нечестивцеві й любити ненавидячих Господа? За се (мав упасти) на тебе гнїв від лиця Господнього;
3. Одначе й добре знайшлось в тобі,бо ти позносив ідолів по землї Юдейській і звернув своє серце, щоб шукати Господа.
4. І жив ЙосаФат в Ерусалимі. Ізнов став він обходити свій народ від Бирсавиї до гори ЕФраїмової, й навертав їх до Господа, Бога батьків їх.
5. 1 понастановляв суддів в землї повсіх утверджених містах Юдеї, в кожному місті*;
6. 1 казав суддям: Дивіться, що виробите; ви бо держите не людський суд, а суд Господній; і він при вас на суді.
7. Тим то нехай буде страх Господній на вас: поступайте обережно, бо нема в Господа, Бога нашого, неправди, нї вваги на особу, нї підкупства.
8. Та й в Ерусалимі настановив ЙосаФат декого з левітів і сьвященників та старшин над поколіннями в Ізраїлі’ до суду Господнього й до позвів: (І повертались у Ерусалим)
9. 1 дав їм приказ, кажучи: Так чиніть в страсї Господньому, вірно й 8 чистим серцем;
10. У всїх справах неясних, які прийдуть до вас від братів ваших, живучих по містах своїх, чи то про пролив крові, чи про закон та заповіді, постанови й обряди, навчайте їх, щоб вони не проступились перед Господом, і не було гніву його на вас і на братів ваших; оттак дійте, — і ви не помилитесь.
11. А оце Амарія, первосьвященник,над вами в кожній справі Господній, а Зебадія Ізмаїленко, князь дому Юдиного, в кожній справі царевій, і вчителї левіти перед вами. Будьте постійні й робіть, а Господь буде при добрих.
Після сього зібрались Моабії та Аммонїї, а з ними дехто з землі Маоницької й пійшли війною на ЙосаФата.
2. І прийшли, й звістили ЙосаФатові, говорячи: Йде на тебе велика сила зза моря, з Сириї і оце вони в Газазон-Тамарі, се б то в Енгеддї.
3. 1 злякавсь ЙосаФат, і обернув своєлице щукати Господа, й оповістив піст по всій Юдеї.
4. І зібрались Юдеї просити помочів Господа; з усїх міст Юдиних поприходили вони благати Господа.
5. І став ЙосаФат перед громадоюЮдеїв та Ерусалимцїв в домі Господньому, перед новим двором,
6. І промовив: Господи, Боже отцівнаших! Чи не ти ж Бог на небі? І ти пануєш над усїма царствами народів, і в твоїй руцї сила й можність, і ніхто не встоїть проти тебе!
7. Чи не ти ж, Боже наш, вигнавосадників сієї землі перед лицем твого народу Ізраїля, і віддав її насінню Авраама, друга твого, навіки?
8. 1 вони оселились у ній і збудували тобі в ній сьвятиню на ймя твоє, кажучи:
9. Як прийде на нас нещастє: караючий меч, або пошесть, або голод, то ми станемо перед сим домом і перед лицем твоїм, бо твоє імення в сьому домі; і покликнемо до тебе в нашому горю, а ти почуєш і поратуєш.
10. І тепер оце Аммонїї та Моабіїй ті, що з гори Сеїра, що через їх землі* ти не дозволив перейти Ізрайлитянам, ЯК ВОНИ ЙШЛИ З 8ЄМЛЇ Египецької, через що вони їх обминули й не вигубили їх, —
11. Оце вони платять нам тим, щоприйшли вигнати нас із наслїдної держави твоєї, котру ти віддав нам.
12. Боже наш! суди їх ти. Бо в наснема сили проти товпи сієї великої, прийшовшої на нас, і ми не відаємо, що робити, а тілько до тебе очі наші!
13. 1 стояли усї Юдеї перед лицем
