Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/445

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

433

Друга книга Паралипоменон 24. 25.


ДРУГА КНИГА ПАРАЛИПОМЕНОН 24. 25. 433

містї при царях, бо він чинив добре в Ізраїлї, для Бога й для дому його.

 17. Та після Йодаввої смерті поприходили КНЯЗІ Юдейські, підлещуючись до царя; і царь почав їх слухати.

 18. І покинули дім Господа, Богабатьків своїх, і стали служити в посьвячених гаях ідолам, — і був гнїв Господень на Юду та Ерусалим за цю їх провину.

 19. І посилав до їх пророків, щобнавернути їх до Господа, й вони вмовляли їх, але ті не слухали.

 20. 1 найшов Дух Божий на Захарію, сина сьвященника Йодая, і став він на вишинї перед народом і промовив до їх: Так говорить Господь: Чом винарушуетеприкази Господні? Не вийде воно вам на хосен; і коли ви покинули Господа, то й він вас покине.

 21. 1 змовились проти його, і вбилийого каміннєм, по приказу царя, в дворі дому Господнього. и

 22. 1 не спогадав царь Йоас на добродійство, що вчинив йому Йодай, батько його, і вбив сина його. І як він умірав, то сказав: Нехай бачить Господь і нехай відплатить!

 23. А коли минув рік, виступило проти його військо Сирийське, і прийшли в Юдею й в Ерусалим, і повбивали споміж народу всїх старшин у народі, а ввесь здобуток, забраний в їх, послали цареві в Дамаск.

 24. Хоч військо Сирийське прийшлобуло в невеликому числі людей, та Господь віддав в їх руку превелике множество за те, що покинули Господа, Бога батьків своїх. Та й над Йоасом вчинили вони суд;

 25. Як вони вийшли від його, лишаючи його в тяжкій хворобі, то слуги його вчинили змову проти його за кров сина Йодаевого, сьвященника, й вбили його в постелі його, і він умер. І поховали його в Давидовому місті, та не поховали його в царському гробовищі.

 26. Ті ж, що вчинили змову протийого, були: Завад, син Шимеати Аммонїйки, та Еговавад, син Шимрити Моабійки.

 27. Про синів його і про многі пророцтва проти його, та про будови коло дому Божого написано в книзі царів. І став царем син його Амасія замість його.

Голова 25.

Двайцять пять років було Амасії, як став царем, а двайцять девять років царював він у Ерусалимі: його мати ввалась Егоаддань із Ерусалиму.

 2. 1 чинив він угодне в очах Господніх, та не з щирого серця.

 3. Як скріпилось його царство, тодївін повбивав слуг своїх, що вбили царя, батька його.

 4. Та дітей їх не повбивав, через те,що написано в вакоиї, в книзі Мойсейовій, де Господь заповів, говорючи: не належить вбивати батьків за дїтей, а дїтей не належить вбивати за батьків, але кожний за свою провину повинен умерти.

 5. І зібрав Амасія Юдеїв і поставивїх по поколіннях під власть тисячників та сотників, усїх Юдеїв і Беняминїїв, і перелічив їх від двайцяти років і старших, і знайшов їх триста тисяч чоловіка добірнїх, що могли вступити в військо й орудувати списом та щитом.

 6. Та ще найняв сто тисяч Ізрайлитян хоробрих воінів ва сто талантів срібла.

 7. Але прийшов до його чоловік Божий та й сказав: Царю! нехай не йде з тобою військо Ізраїлське, бо нема Господа з Ізрайлитянами, з усїма синами ЕФраїмовими.

 8. Йди ти сам, роби діло, покаживідвагу в битві; а як нї, то повалить тебе Бог перед лицем ворога, бо в Бога в сила й піддержати й повалити.

 9. І сказав Амасія чоловікові Божому: що ж робити з стома талантами, що я віддав військові Ізрайлевому? І сказав Божій чоловік: Господь може дати тобі більше від сього.

 10. І відлучив Амасія військо, щоприйшло до його від ЕФраїма, щоб вернулись у своє місце. І запалився вельми гнїв їх на Юдею, й пішли вони назад в своє місце в палаючому гніві.

 11. А Амасія осьмілився і повів на