Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/46

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

34

Перва книга Мойсея 31.


ПЕРВА КНИГА МОЙСЕЯ 31

через річку й простував у Галаад гори.

 22. Переказано ж Лабанові на третій день, що Яков утїк.

 23. І взявши сини й браттє своє з собою, здоганяв його семиденним погоном, та й наздогнав його на Галаад горах.

 24. Прийшов же Бог до Лабана Араміянина ночною добою вві снї, і рече •йому: Остерегайся звязуватись із Яковом.

 25. І наздогнав Лабан Якова. Яковже поставив намети свої на горі, і Лабан отаборив браттє своє на Галаад горах.

 26. Каже ж Лабан Яковові: Щовкоїв єси ? Про що викравсь єси потай мене, та позавозив дочки мої мов бранки?

 27. Чого втїкав єси потай мене, тавикравсь від мене, не сповістивши мене? Відпустив би тебе з покликами й пісьнями, з тимпанами й гуслями.

 28. І не дозволив єси менї цілувативнуки мої й дочки мої. Се ж учинив єси по дурному, вдіявши таке.

 29. Тепер би мав я силу покаратитебе, та Бог отця твого вчора вночі рече до мене, словами: Остерегайся звязуватись із Яковом.

 30. Нехай би ти пійшов геть тому,що тяжко зажуривсь по госпбдї отця твого, про що ж украв єси боги мої ?

 31. Відказав же Яков і рече до Лабана: Бо злякався, думаючи, що поодіймаєш дочки твої в мене і усе моє,

 32. У кого ж ізнайдеш боги твої,той не жити ме на сьвітї. Перед нашою браттєю познавай, що твоє в мене, та й бери собі. Не знав же Яков, що Рахеля покрала боги.

 33. Увійшовши ж Лабан у Яковівнамет і в Леїну кущу, і в кущу двох рабинь, не знайшов. Увійшов же й у намет Рахелин.

 34. Рахеля ж узяла ідоли, та й підложила під верблюдове сїдло, та й сіла на них. І обшарив Лабан усю кушу, та й не знайшов.

 35. 1 каже батькові свойму: Не гнівись, панотченьку, що не можу встати перед тобою; бо звичайне женське в мене. Шукав же він та й не знайшов ідолів.

 36. Прогнівився ж Яков і звязавсьу сварку з Лабаном: Яка провина моя ? Який гріх мій, що вганяв єси так гаряче за мною?

 37. Переглянув єси всі речі домовів мене, що ж ізнайшов єси з усіх річей дому твого? Поклади тутеньки перед браттєю твоєю й браттєю моєю, щоб розсудили між обома нами.

 38. Двайцять років оце вже я 8 тобою. Вівцї твої й кози твої не звергали, і баранів із отари твоєї не їв я.

 39. Зьвіроїдини не приніс до тебе;із мого ніс я втрату сю; з мого власного вимагав єси, чи вхоплено в день, чи в ночі.

 40. У день бо пекла мене спека, в ночіморозила холоднеча, і сон утїкав од очу в мене.

 41. Так пробував я двайцять роківу твоїй господі. Парубкував я чотирнайцять років вадля двох дочок твоїх і шість років за вівцї твої, ти ж переміняв плату мою десять раз.

 42. Коли б не Бог отця мого, БогАвраамів, та не страх Ізааків був ізо мною, певно тепер в порожні випустив би єси мене. Бідуваннє моє й працю рук моїх побачив Бог і докорив тебе вчора в ночі.

 43. Відказав же Лабан, і каже доЯкова: Дочки, мої дочки, і дїти, мої діти, і скотина, моя скотина, і все, що видиш, то моє; що ж можу я заподіяти сим дочкам моїм або дітям, що вони породили?

 44. Оце ж нумо чинити умову, я йти, і нехай він буде за сьвідка між мною й тобою.

 45. 1 взявши Яков каменя, поставивйого на спомин.

 46. Каже ж Яков до браттї своєї:Назбирайте каміння. І назбирали каміння й зробили могилу, і трапезували там на могилі.

 47. І прозвав його Лабан Егар-Сагадута; Яков же прозвав його Галлед.

 48. Каже ж Лабан до Якова: Ся могила, се сьвідок між мною й тобою. Тим і прізвище дано могилі Галлед.

 49. І Мизпа від того, що Лабан сказав: Нехай вартує Господь між мною й тобою, як ми розійдемось різно одни

8 ОДНИМ.


 50. Коли зневажати меш дочок моїх