Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/47

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

35

Перва книга Мойсея 31. 32.


ПЕРВА КНИГА МОЙСЕЯ 31. 32.

або візьмеш над мої дочки жен, не чоловік буде між нами, нї І Бог сьвідок між мною й тобою.

 51. І каже Лабан Яковові: Дивисьна сю могилу і дивись на стовпа, що я поставив між мною й тобою.

 52. Ся могила сьвідок і сей стовпсьвідок, що не перейду за сю могилу до тебе, і ти не перейдеш 8а сю могилу і за сього стовпа до мене на шкоду.

 53. Бог Авраамів і Бог Нахорів, Богїх отця, суди між нами. І клявсь Яков страхом отця свого Ізаака.

 54. І приніс Яков жертву на горі,і покликав браттє своє до вживання хліба солї, і вживали хлїб сіль, та й обночувадись на горі.

 55. Уставши ж Лабан рано в ранцї,цілував сини й дочки свої і благословив їх, і рушив у дорогу, і вернувсь на займище своє.

Голова 32.

І Яков те ж верстав путь свою, і зустьріли його ангели Божі.

 2. Каже ж тоді Яков, зу8дрівпш їх:Се Божий полк, урочище те Маганаїм.

 3. Послав же Яков посли поперед собою до Езава, брата свого в Сеїр землю, в Едом поле;

 4. І наказав їм, говорючи: Такенькімовляйте панові мойму Езавові: Так говорить раб твій Яков: У Лабана пробував я та й загаявсь там і досі.

 5. 1 придбав я воли й осли, і вівці,і раби, й рабині, і посилаю тепер тобі панові мойму, звістку, щоб запобігти ласки твоєї в очах твоїх.

 6. 1 вернулись посли до Якова, говорючи: Ходили ми до брата твого Езава, і се він сам іде на вустріч тобі, і чотири ста чоловіка 8 ним.

 7. Злякався ж Яков вельми, і був утурботі; і поділив людей, що були 8 ним, і вівці, й воли, й верблюди на два коші.

 8. 1 каже сам собі: Як наступитьЕзав на один кіш і побє його, тоді другий кіш пійде втеком.

 9. Каже ж Яков: Боже отця могоАвраама й отця мого Ізаака, Господе, ти що заповідав менї: Вертайсь у рідну землю твою та до родини твоєї, і я таланити му тобі,

 10. Не заробив я нїже всіх тих благі всієї вірності тієї, що виявив єси рабові твоиму; 8 палицею бо сією перебрів я сю Йордань, а тепер виріс у два коші.

 11. Визволь мене, благаю тебе, 8 рукбрата мого, з рук Езава! Боюсь бо, щоб не прийшов та не вбив мене, матері із дітками.

 12. Ти ж глаголав єси: Благо тобісотворю, і вчиню імя твоє яко пісок морський, що не злічити його 8адля многостї.

 13. І переночував там тієї ночі. ІВЗЯВ І8 того, що прийшло йому в руки, гостиньця Езавові, братові свойму.

 14. Кіз двісті, а козлів двайцятеро,овечок двісті, а баранів двайцятеро,

 15. Верблюдиць дійних двайцятероз їх жеребятами, та корів сорок, та бугаїв десятеро, ослиць двайцятеро, і десяток ослів.

 16. 1 приручив їх рабам своїм, усякестадо окроме, і ввелїв рабам своїм: Гонітесь бридьма через річку, та чинїте прогалину між стадом і стадом.

 17. І звелїв первому, говорючи: Яктебе вустьріне брат мій Езав, та спитає в тебе говорючи: Чий єси, і куди йдеш, і чиє се перед тобою?

 18. Кажи: Раба твого Якова. Се подарунок панові мойму Езавові. Ось він і сам позад нас.

 19. І звелїв другому й третьому, йусім, що гнались із стадами. Сими словами мовляйте Евавові, як зустьрінете його,

 20. І кажіть: Ось раб твій Яков ійде 8а нами. Бо каже сам собі: Вгамую його подарунками, що йдуть поперед мене, а потім побачу лице його. Може прийме мене.

 21. Так ійшли дарунки поперед його. Сам же переночував ту ніч у коші.

 22. Уставиш ж тієї ночі, узяв обидвіжени свої, і обидві рабині, й одинайцятеро синїв своїх, і перейшов бридьма брід Ябок.

 23. 1 взяв їх, і перебрів річку, і перевів усе, що мав.

 24. Остався ж Яков один, і боровсьіз ним хтось, аж покіль обутьріло;

 25. Вбачаючи ж, що не подужа його,ударив його по стегну, по суставу, і потерпів у Якова стегенний сустав,як боровсь із ним. з*