Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/470

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

458

Книга Неємії 2. 3.


КНИГА НЕ6М1Ї 2. 8.


 5. 1 сказав цареві: Коли царська ласка, й коли слуга твій запобіг ласки перед лицем твоїм, то пошли мене в Юдею, в місто, де гробовища батьків моїх, щоб я одбудував його.

 6. І сказав мені царь і цариця, щоседїла коло його: Як довго протягнеться твоя вандрівка, й коли вернешся? І сподобалось цареві послати мене; й я овначив час.

 7. І скавав я цареві: Коли царськаласка, то дав би менї листи до зарічних начальників краевих, щоб давали менї пропуст, доки я не дійду до Юдеї,

 8. Та й лист до АсаФа, доглядникалісів царських, щоб дав менї деревні на ворота в твердині, що при домі Божому, й на міські мури, та на дім, в котрому б менї жити. І дав менї царь, бо добродійна рука Бога мого була надо мною.

 9. І прийшов я до зарічних начальників краевих і віддав їм письма царські. А царь послав був 80 мною військових начальників ів верховцями.

 10. Коли перечув про се Санаваллат, Хороніт і Товія, слуга Амманицький, то їм стало дуже досадно, що прийшов чоловік піклуватись про добро синів Ізрайлевих.

 11. І прийшов я в Ерусалим. І пробув там три днї,

 12. І встав я вночі, і кілька чоловікзо мною, і нікому не сказав, що поклав Бог мій менї на серце зробити для Ерусалиму; животини ж не було при менї ніякої, окрім тієї, що на їй я їхав.

 13. І проїхав я вночі черев Долинніворота перед Драконовою криницею до воріт Гнояних, і оглядів я розвалені мури Ерусалиму й його ворота, спалені огнем.

 14. 1 приїхав я до воріт Криничанихі до царського водопроводу, але там не було місця, щоб пройти животині, що була підо мною,

 15. 1 я поїхав назад через потік вночій оглядав мур, і, проїхавши внов через Долинні ворота, вернувся.

 16. І не знали начальники, куди яходив, та що я роблю: нї Юдеям, нї сьвященникам, нї суддям, нї старшинам, нї иншим робітникам я до того часу нічого не казав.

 17. Опісля же сказав я їм: Ви бачите нужду, в якій ми знаходимось: Ерусалим спустошений, й ворота його спалені огнем; ходїм, побудуймо мури Ерусалимські й не будьмо довше в пониженні.

 18. І я оповідав їм про добродійнудля мене руку Бога мого, а так само й слова царя, що він говорив менї. І скавали вони: будемо будувати, — і скріпили руки свої на добре діло.

 19. Почувши про се, Санаваллат.Хороніт та Товія, слуга Амманицький, та Гешем, Араб, сьміялись із нас і говорили з погордою: Що се ва дїло, що ви робите? Чи не вадумувте ви часом вбунтуватись проти царя ?

 20. Я дав їм одповідь і сказав їм:Бог небесний, Він нам допоможе, а ми, слуги його, розпочнемо будувати; вам же нема частки, нї права нї згадки про вас у Ерусалимі.

Голова 3.

І встав Елїяшив первосьвященник, і брати його сьвященники, і збудували Овечі ворота; вони посьвятили їх і вставили двері їх, і посьвятили їх від башти Меа до башти Хананела.

 2. А побіч його будували Ерихонцї,а коло їх будував Закхур Імрівнко.

 3. Ворота же Рибні будували ті, щородом з Сенаї; вони вкрили їх і вставили двері їх, вамки їх і васуви їх.

 4. Коло їх лагодив мур Меремот, синУріїн, сина Гаковового; коло сього лагодив Мешуллам, син Берехіїн, сина Мешизабелового, а коло їх лагодив Садок Бааненко;

 5. Коло сих лагодили Текойцї; одначе вначнїйші впоміж їх не нахилили своєї шиї попрацювати ва для Господа свого.

 6. Старі ворота лагодили Йояда, синПасеахів, і Мешуллам, син Бесодії: вони вкрили їх і вставили двері їх і вамки їх, і васуви їх.

 7. Коло їх лагодив Мелатїя Габаонїй, і Ядон ів Меронота, в осадниками Габаону й Мицфи, залежними від зарічних краевих начальників.

 8. Коло їх лагодив Уззиїл, син Харгаіїн, золотарь, а коло його лагодив