Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/477

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

465

Книга Неємії 8. 9.


КНИГА НЕЄМП 8. 9. 465

ло воріт Водяних, і на майдані кодо воріт Ефраїмових.

 17. Уся громада тих, що поверталисьз полону, поробила кучки й перебувала в кучках. Від часу Ісуса, сина Навинового, до сього дня не робили так сини Ізрайлеві. Радість була вельми велика.

 18. 1 читали з книги закону Божогощодня, від першого дня до останнього дня. І справляли сьвятки сїм день, а восьмого дня сьвяті збори (віддавше празника), по постанові.

Голова 9.

На двайцять четвертий день сього місяця зібрались усї сини Ізрайлеві, спощені й в дранках і з попілом на головах своїх.

 2. І відділилось насінне Ізрайлевевід усїх чужородп^в, і стали и сповідались із гріхів своїх і з проступків батьків своїх.

 3. 1 стояли на свойму місці, і четвертину дня читали з книги закону Господа, Бога свого, а четвертину сповідались і молились Господеві, Богові свойму.

 4. І стали на підвисшеному місцїлевітів: Ісус, Банїя, Кадмиїл, Шеванїя, Вуннїй, Шеревія, Банїя, Хананї й покликали голосно до Господа, Бога свого.

 5. 1 сказали левіти — Ісус, Кадмиїл,Банїя, Хашавнїя, Шеревія, Годїя, Шеванїя, Петахія: Встаньте, славіте Господа, Бога вашого від віку й до віку. Нехай славлять імя твоє, достойне всякої слави й висше над усяку прославу й похвалу.

 6. (І промовив Ездра:) Ти, Господи,єдиний, Ти сотворив небо, небеса небес і все військо їх, землю і все, що на ній, моря і все, що в їх, і ти живиш усе й небесне військо тобі кланяється.

 7. Ти сам, Господи Боже, вибравАврама й вивів його з Ура Халдейського, й дав йому ймя Авраама,

 8. І знайшов його серце вірним перед тобою, й постановив із ним завіт, щоб дати (йому й) насінню його землю Канаанїїв, Геттїїв, Аморіїв, Ферезіїв, Евузіїв і Гергезіїв. І додержав єси слова свого, бо ти праведний.

 9. Ти побачив нужду батьків нашихв Египтї й почув поклик їх коло Червоного моря.

 10. І показав знамення й чуда надФараоном і над усїми слугами його, й над усїм народом землї його, ти бо знав, які вони були горді проти їх, і вчинив єси собі ймя до сього дня.

 11. Ти розділив перед ними море, івони пройшли серединою моря по суші, а тих, що гнались за ними, ти покинув у глибінь, наче камінь у розгукані води.

 12. Стовпом хмаряннм вів ти їх вдень а стовпом огняним вночі, щоб осьвічувати їм дорогу, якою їм ійти.

 13. І зійшов ти на Синай-гору й говорив до їх із неба, й дав їм суди справедливі, закони певні, постанови й заповіді добрі.

 14. 1 вказав єси їм сьвяту твою суботу, й передав їм заповіді й постанови и закон через слугу твого Мойсея.

 15. І хлїб із неба давав ти їм в голодї їх, і воду з каменя добував їм у спразї їх, і сказав їм, щоб ійшли і зайняли землю, що її дати їм ти заклявся, піднявши руку твою.

 16. Але вони й отці наші буди упрямі, й держали туго шиї свої й неслухали заповідей твоїх;

 17. Не хотіли коритись і не згадалипро чуда твої, які ти чинив із ними, й держали туго шию свою, та в упрямості своїй настановили собі провідників, щоб вернутись в неволю свою. Але ти єси Бог, що любиш прощати, добрий і милосердний, довготерпіливий й велико милостивий, й не покинув єси їх

 18. І хоч вони зробили собі вилитетеля й сказали: Оце бог твій, що вивів тебе з Египту, і хоч вони завдавали велику зневагу,

 19. То ти в великому свойму милосердю не покидав їх в пустинї; стовп хмаряний не відходив від їх в день, щоб вести їх дорогою, а стовп огняний вночі, щоб прпсьвічувати їм на дорозї, якою б їм ійти.

 20. І дав єси їм Духа твого доброго,щоб на путь їх наводив, і манни твоєї не віднимав від уст їх, та й воду давав їм, щоб гасили смагу.

 21. Сорок років харчував ти їх у пузо