36
Перва книга Мойсея 32. 33. 34.
26. І каже той: Пусти мене; бо вжедень зорів. Яков же каже: Не пущу; мусиш благословити мене.
27. Рече ж йому: Як на імя тебе?Він же каже: Яков.
28. І рече йому: Від тепер буде тобіімя не Яков, а Ізраїль; ти бо з Богом боровсь і над людьми брати меш гору.
29. І поспитав Яков його, і каже:Повідай менї, як на імя тебе звати ? Про що питаєш, яке моє імя? І благословив його там.
30. І приложив Яков тому врочшцупрізвище: Пенуель, бачив бо я Бога лицем до лиця, тай вирятувалась душа моя.
31. Засяло ж йому соньце, як прийшов за Пенуель; він же кульгав на стегно.
32. Тим же то й тепер не їдять синиІзраїлеві жили, що на составі бедра, тому, що боровшийся зрушив жилу на составі бедра Якова.
Споглянувши ж Яков очима своїми, постеріг, се ж Езав, брат його, йде, і чотири ста чоловіка з ним. І розділив дїток Леї, Рахелї і двох рабинь.
2. 1 поставив обидві рабинї зпереду,Лею ж і діти її позаду, а Рахелю 8 Йосифом, дальш усіх, на посьлїдку.
3. Сам же прийшов перше них, івклонивсь до землі сім раз, перше нїм приступив до брата свого.
4. 1 прибіг Езав зустріч йому, і обнявйого, та й припав йому на шию, і поцілував його; і плакали обидва.
5. І спогляне Езав, і побачив жений діти, й каже: Що ж сї в тебе? Він же каже: Дїти, що дарував Бог рабові твому.
6. І приступили рабинї й дїти їх,і вклонились.
7. І приступила Лея те ж із дітьмисвоїми й уклонились; потім же приступив Йосиф і Рахеля й уклонились.
8. 1 каже Езав: Про що ж у тебе всїці полки, що я з ними зустрівся? Він же каже: Щоб ізнайшов раб твій милість ув очах в мого пана.
9. Каже ж Езав: У мене доволї, брате, держи своє про себе самого.
10. І каже Яков: Коли знайшов яласку в очах твоїх, прийми гостинці з руки моєї тому, що побачив я лице твоє, як би хто побачив лице Боже, і що був єси прихилен до мене.
11. Прийми благословенне моє, щоя приніс тобі, бо мене Бог благословив, і всього доволї в мене. І присилував його, і взяв він.
12. І каже: Рушаймо в дорогу. Япійду по переду.
13. Каже ж йому: Пан мій знає, щодїтки в мене маленькі, а вівцї й корови кітні й тільні; як же пожену їх один день, занапащу всю скотину.
14. Нехай пан мій іде попереду рабасвого, я ж пійду повагом, дивлячись по сназї худоби, що йти ме передо мною, і як пійде дітвора, поки прийду до пана мого в Сеїр.
15. І каже Езав: Оставлю ж із тобою кілька людей моїх. Він же каже: Про що воно? Аби знайшов я ласку в очах пана мого.
16. Вернувся ж Езав того дня насвою путь у Сеїр.
17. А Яков мандрував далїй у Суккот і побудовав собі домівку, а скотині своїй поробив кущі. Тим і проложено прізвище врочшцу тому Суккот.
18. 1 дойшов щасливо Яков до городуСихему, що в Канаан землї, вернувшись із Мезопотамії, та й отаборився перед городом.
19. І купив частину поля, де отаборивсь, у синів Геммора, отця Сихемового, за сто срібняків.
20. І поставив там жертівника, тай призвав імя Господа Бога Ізраїлевого.
Вийшла ж Дина, дочка Леїна, що вродила Яковові, спізнатись із дочками тієї країни.
2. І побачив її Сихем, син Геммора,Евеяненка, князя тієї країни, та й взяв її, і лїг із нею, і насилував.
3. 1 прихилилась душа його до Дини,дочки Якова, і влюбив дївицю, й промовляв до неї прихильно.
4. Каже ж Сихем до Геммора, батька свого, говорючи. Возьми менї дївицю сю за жену.
5. Яков же чув, що збезчестив Геммо
