472
Книга Естери 1. 2.
10. На сьомий день, як від вина розвеселилось серце в царя, сказав він Мегуманові, Бивтї, Харбонї, Бигтї і Авагтї, Зетарові й Каркасові — сімом скопцям, що служили перед лицем царя Артаксеркса,
11. Щоб приведи царицю Астиньперед лице царя в царському вінці, на те, щоб показати народам та князям красу її; бо вона була дуже гарна.
12. Але цариця не схотїла прийтипо наказу царя через скопців.
13. 1 розсердився царь вельми, і лютість його запалала в йому. І спитав царь мудреців, що знали давні звичаї, — бо царські справи робились 8а радою всіх тямущих в законі й праві, —
14. А найблизшими до нього булитоді: Каршена, Шетар, Адмата, Тарсис, Мерес, Марсена, Мемухан, — сїм князів Перських та Мидійських, що могли бачити лице цареве й седїли першими в царстві:
16. Як би вчинити по гакону 8 царицею Астинею за те, що вона не поступила по слову царя Артаксеркса, переданому через скопців?
16. І промовив Мемухан перед лицем царя й князів: Не перед одним царем винна цариця Астинь, а перед усїма князями і перед усіма народами, що по всїх краях царя Артаксеркса;
17. Бо вчинок царицин дійде до всїхжінок, і вони почнуть маловажити своїх чоловіків і кавати муть: Царь Артаксеркс звелїв привести царицю Астинь перед своє лице, а вона не пійшла.
18. Тепер княгині Перські й Мидийські, що почують про вчинок царицин, казати муть теж саме усім царевим князям, і зневаги та пересердя буде немало.
19. Коди се до вподоби цареві, нехай вийде від його царська постанова і запишеться в закони Перські та Мидійські, і не зміниться, що Астинь не входити ме перед лице царя Артаксеркса, а її царське становище царь передасть другій, що ліпша за неї.
20. Як почують про цю царську постанову, яка розійдеться по всьому царстві його, яке воно нї велике, тоді* всі жінки шанувати муть своїх чоловіків, від великого до малого.
21. 1 до вподоби було се слово в очахцаря й князїв; і вробив царь по слову Мемухана,
22. І послав по всїх краях царевихписьма, писані в кожний край його письмом і до кожного народу його мовою, щоб кожний чоловік був паном в своїй господі, і щоб про це було оповіщено кожному на його рідній мові.
Після сього, як погас гнїв царя Артаксеркса, вгадав він про Астинь і про те, що вона вчинила, та що було постановлено проти неї.
2. 1 сказали цареві двораки, служивші при ньому: Нехай би пошукали цареві молодих гарних дївчат,
3. 1 нехай би царь поставив виглядачів по всїх краях свого царства, котрі б зібрали всїх молодих дївчат, гарних на вид, в престольне місто Сузи, в палату жіночу під догляд Гегая, скопця царського, сторожа коло жінок, і нехай би видавали їм пахощі до натирання.
4. 1 дівчина, що вподобають царевіочі, нехай буде царицею замість Астинї. І було до сподоби се слово в царевих очах, та й він так і вробив.
5. Був же в Сузах, престольномумісті, один Юдей, на ймя Мардохей, син Яїрів, Семеїв, син Кисів, 8 покоління Беняминового.
6. Він був переселенець із Ерусалиму, як і инші бранці, виведені 8 Ехонїею, царем Юдейським, яких переселив Навуходоновор, царь Вавилонський.
7. 1 виховував він Гадассу, — се жвона Естер, — дочку дядька свого, бо в неї не було нї батька нї матері Дівчина ся була гарна станом й гожа 8 лиця. Після смерті її батька та її матері взяв її Мардохей до себе замість дочки.
8. Як же оповіщено прикав царя ййого закон, та як зібрано багато дївчат в престольне місто Сузи під догляд Гегая, тоді взято й Естер в дім царський під догляд Гегая, сторожа коло жінок.
