474
Книга Естери 3. 4.
йому сказали, з якого народу Мардохей, то Аман задумав вигубити всіх Юдеїв в усьому царстві Артаксеркса, яко народ Мардохеїв.
7. (І зібрав раду) першого місяця, —се в місяць Нисан, — на двайцятому року царя Артаксеркса, і кидали пур, се б то жереб, перед лицем Амана на день і на місяць, — на дванайцятий місяць, тоб-то на місяц Адар.
8. І сказав Аман до царя Артаксеркса: Е один народ розкиданий і розсіяний поміж народами по всіх краях твого царства; а в їх закони инші, ніж у всіх народів, та й законів царевих вони не виконують; цареві ж неслїд так полишати їх.
9. Коли цареві до вподоби, то нехайприпише, щоб їх вигубити, а я одважу десять тисяч талантів срібла в руки скарбників, щоб вложили в царську скарбницю.
10. Тоді здійняв царь свій перстеньз руки своєї і віддав його Аманові, синові Амадата, Вугсйцеві, щоб ствердити засуд проти Юдеїв.
11. І сказав царь Аманові: Віддаютобі твоє срібло й народ; чини 8 ним, як тобі завгодно.
12. І покликано писарів царськихна першому місяці, тринайцятого дня його, й написано, як приказав Аман, до царських сатрапів і до начальників у кожній країні, і до князів у кожного народу, — в кожну країну її ж письмом і до кожного народу мовою його: все було написано від імення царя Артаксеркса і стверджено перетнем.
13. А послані були письма через гонцїв по всіх краях царевих, щоб повбивати, вигубити й викоренити всіх Юдеїв, малого й старого, дітей і жінок за один день, тринайцятого дня дванайцьотого місяця, се б то місяця Адара, а їх майно розграбити.
14. Відпис із приказу віддати в кожну країну, як закон, оповіщений для всіх народів, щоб були напоготові до сього дня.
15. Гонці одійшли зараз 8 царськимприказом. Оповіщено ж прика8 і в Сувах, престольному місті; і седїли царь та Аман і пили, а місто Сузи було зворушене.
Коли Мардохей довідався про все, що скоїлось, роспанахав на собі одежу й накинув на себе веретище, посипав голову попелом і вийшов на серед міста, й взивав голосним та жалібним кликом:
2. І дійшов до царської брами, боне можна було входити в царську браму в дранці.
3. Так само і в кожній країні й місці, куди тільки доходидо слово цареве й приказ його, був великий смуток в Юдеї і піст, і плач, і крик; веретища й попіль були многим їх постіллю.
4. І прийшли служниці Естерині йскопці її і оповідали їй, і стревожилась вельми цариця. 1 послала одежі, щоб Мардохей надів їх та 8няв із себе свої дранки. Але він не прийняв.
5. Тоді покликала Естер Гатаха, одного з царевих скопців, що він його приставив до неї, й послала його до Мардохея довідатись, що й про що се?
6. І пійшов Гатах до Мардохея наміський майдан, що перед царською брамою.
7. 1 розказав йому Мардохей про все,що сталось, і про скількість срібла, яке Аман обіцяв відважити в царський скарб за Юдеїв, щоб їх вигубити;
8. 1 дав йому відпис 8 приказу, щобїх вигубити, оповіщеного в Сузах, щоб він показав Естері і дав їй знати про все; при тому наказував їй, щоб пійшла до царя і благала в його помилування й просила його за свій народ.
9. 1 прийшов Гатах і переказав Естері слова Мардохейові.
10. І сказала Естер Гатахові й послала його сказати Мардохейові:
11. Усї слуги цареві й народи в країнах царських 8нають, що кожному, чи чоловікові чи жінці, хто вступить до царя в нутрішнїй двір, небувши покликаним, один присуд — смерть; тільки той, до кого царь простягне свій золотий скипетр, зістанетьсд живий. А мене не кликали до царя оце вже трийцять день.
12. 1 переказано Мардохейові словаЕстерині.
