475
Книга Естери 4. 5. 6.
13. Мардохей же сказав у відповідьЕстері: Не гадай, що ти одна споміж усїх Юдеїв спасеш своє житте в царському домі.
14. Коли ти в сей час мовчати меш,то спасенне й визволеннє прийде Юдеям із иншого місця, а ти й дім батька твого загинете. А хто відав, чи не вадля такого часу ти й досягла почесті царської?
15. І сказала Естер у відповідь Мардохейові:
16. Пійди, вбери всїх Юдеїв, що знаходяться в Сузах, і постьте ради мене, і не їжте й не пийте три дні нї вдень, нї вночі, та й я з моїми служницями так само постити му, а потім пійду до царя, хоч се проти закону; й коли загинути — загину.
17. І пійшов Мардохей і вробив, якзвеліла йому Естер.
На третій день Естер убралась по царськи. І стала вона на внутрішньому дворі царського дому під домом царевим; а царь седїв на царському престолі свойму, в царському домі, осто проти приходу в дім. . Коли царь углядів царицю Естеру, що стояла у дворі, внайшла вона ласку в очах його. І простяг царь до Естери золотий скипетр, що був в його в руцї, і Естер приступила й доторкнулась кінця скипетра.
3. І сказав царь до неї: Чого тобі,царице Естеро, і яка твоя просьба? Навіть до половини царства буде дано тобі.
4. І відказала Естер: Коли цареваласка, нехай прийде царь із Аманом сьогодні в гостину, яку я зготувала для нього.
5. І сказав царь: Пійдїть швидкова Аманом, щоб учинити по слову Естериному. І прийшов царь із Аманом в гостину, що наготувала Естер.
6. І сказав царь Естері, попиваючивино: Яке ж твоє бажаннв? воно буде вдоволене; і яка твоя просьба? хоч-би до половини царства, воно буде вдоволено.
7. І відповіла Естер, кажучи: Оцемов бажаннє й моє проханнє:
8. Коли я запобігла ласки в очахцаревих, і коли цареві до вподоби вдоволити мов бажаннв й здійснити мов проханнв, то нехай царь з Аманом прийде (ще завтра) в гостину, що вготую їм, і вавтра вчиню я по царевому слову.
9. І вийшов Аман того дня веселийта охочий. Але як Аман углядів Мардохея коло царської брами, й той не встав та й в місця не рухнувся перед ним, тоді сповнився Аман гнївом на Мардохея.
10. Одначе Аман вдержавсь. А якприйшов до своєї господи, то послав покликати своїх приятелів і Зерешу, свою жінку.
11. І оповідав Аман їм про великебагацто свов й про многоту синів своїх, та про все те, як пошанував його царь і як підвиспшв його над князями та слугами царськими.
12. І сказав Аман: Та й цариця Естер нїкого не запросила в царем у гостину, що наготувала, окрім мене; та й на вавтра я запрошений до неї в царем.
13. Але всього сього не доста менї,доки я бачу Юдея Мардохея, сидячого коло брами царської.
14. І сказала йому Зереша, жінкайого, та й всї його приятелі: Нехай приладять дерево заввишки на пятьдесять локот, і скажи вранці цареві, щоб повісили на йому Мардохея, а тоді пійдеш веселий 8 царем у гостину. І сподобалось се слово Аманові, й він приготовив дерево.
Тієї ночі відняв Господь сон у царя, і він звелів (слузї) принести памяткову книгу дневних записок, і читали їх перед царем,
2. І знайшли записане, як Мардохейвиповів на Гавату й Тарру, двох скопців царських, бувших на сторожі коло порога, що задумували наложити руку на царя Артаксеркса.
3. 1 промовив царь: Яку честь і відзнаку дано за се Мардохейові? І відповіли двораки цареві, служивші при йому: Нічого не вчинено для нього.
4. І сказав царь: Хто в дворі? ААман прийшов тоді у двір царського дому поговорити з царем, щоб пові
