476
Книга Естери 6. 8.
сити Мардохея на дереві, що він зладив йому.
5. Двораки ж сказали цареві: СеАман стоїть у дворі. І сказав царь: Нехай увийде.
6. І ввійшов Аман. І сказав йомуцарь: Що б зробити тому чоловікові, що царь хоче його відзначити почестю? Аман помислив в свойму серцї: Кому ж инчому схоче царь вробити пошану, окрім мене?
7. 1 сказав Аман цареві: Про тогочоловіка, що царь хоче його відзначити почестю,
8. Нехай принесуть убранне царське,в яке вдягається царь, і приведуть коня, що на йому їздить царь, надінуть царський вінець на голову його,
9. І нехай дадуть убранне й коня вв руки одному з перших князів царських, — і вберуть того чоловіка, що його царь хоче пошанувати честю, і вивезуть його на коні на міський майдан, і покликають перед ним: Так робиться тому чоловікові, що його царь хоче відзначити почестю!
10. І сказав царь Аманові: Заразже візьмі убранне й коня, як ти сказав, і зроби се Юдейові Мардохейові, що сидить коло царської брами; нічого не помини з усього, що ти казав.
11. 1 взяв Аман убранне й коня, івбрав Мардохея, і вивів його на конї на міський майдан і покликував перед ним: Так робиться чоловікові, що його царь хоче відзначити почестю!
12. 1 вернувся Мардохей до царськоїбрами. А Аман пійшов чимскорше до своєї господи, смутний, закривши голову.
13. 1 рогказав Аман Зереші, своїйжінці, і всім своїм приятелям усе, що з ним лучилось. І сказали йому мудреці його й Зереша, жінка його: Коли Мардохей з родуЮдеїв, через котрого ти почав впадати, то не переможеш його, а напевно впадеш перед ним.
14. Ще вони розмовляли в ним, ажприйшли скопцї цареві й квапили на Амана, щоб ійшов на гостину, що зготувала Естер.
2. 1 сказав царь Естері так-само й надругий день, як напився вина: Чого ти бажаєш, царице Естеро? воно буде тобі дано; яка ж твоя просьба? Хоч би й до половини царства, воно буде здійснене.
3. 1 відповіла цариця Естер і сказала : Коли я, царю, найшла ласку в очах твоїх, і коли цареві до вподоби, то нехай буде дароване менї житте моє по мойму бажанню, й народ мій, по просьбі моїй!
4. Бо видані ми, я й народ мій, щобнас вигубити, повбивати і занапастити. Коли б ми були запродані в невольників та невольниць, я б мовчала, хоч ворог не надоложив би шкоди цареві.
5. І відповів царь Артаксеркс і сказав царицї Естері: Хто ж то такий, і де той, що поважився в серці свойму таке вчинити?
6. І відказала Естер: Ворог і супротивник — то сей злющий Аман! І затрусився Аман перед царем та царицею.
7. 1 встав царь від гостини в гнівісвоєму й пійшов у сад коло палати; Аман же зістався благати царицю Естеру за життє своє, бо бачив, що йому від царя призначена вже гірка доля.
8. Як же царь вернувся з саду колопалати в дім гостини, припав був Аман до ложа, де знаходилась Естер. І сказав царь: Навіть і царицю хоче знасилувати вдома в мене! Тільки що вийшло слово з уст царевих, а вже й закрили Аманові лице.
9. І сказав Харбона, один із скопцівпри цареві: Он і дерево, що його зготував Аман про Мардохея, що говорив на добро для царя, стоїть коло Аманового дому, заввишки на пятьдесять локот. І звелів царь: Повісьте його на ньому!
10. І повісили Амана на дереві, щовін приладив про Мардохея. І вгамувався гнїв у цяря.
І ГОЛОВА 7. ПРого ж дня віддав царь Артаксеркс прийшов царь із Аманом гоститись царицї Естері дім Амана, ворога у царицї Естери. |Юдеїв; а Мардохей ввійшов перед
