Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/49

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

37

Перва книга Мойсея 34. 35.


ПЕРВА КНИГА МОЙСЕЯ 34. 35.

ренко Дин^ дочку його, сини ж його та були з його скотиною в полї, і мовчав Яков аж покіль прийшли вони.

 6. Вийшов же Геммор, отець Сихемів до Якова на поговорку з ним.

 7. Сини ж^Іковові поприходили з поля, і, почувши про се, досадували вони і були в великому жалю, що він зробив безум ув Ізраїлі, лігши з дочкою Якововою, чого не годилось чинити аж надто.

 8. 1 розмовляв із ними Геммор говорючи: Сихемові, синові мойму, поривало душу до вашої дочки. Оддайте ж її за жену йому.

 9. І своячтесь із нами; дочок своїхдавайте нам, а дочок наших беріте собі.

 10. І сїдайте осадами з нами, і нашакраїна буде перед вами. Сїдайте осадами й торгуйте і здобувайтесь на добро в їй.

 11. Каже ж ото Сихем до батька йдо братів її: Дайте менї знайти ласку в очах ваших, і що ви скажете менї, дам.

 12. Вимагайте над звичай віно й подарунки; дам, скількі скажете менї, аби оддали дівицю заміж.

 13. Відказали ж сини Яковові Сихемозі та Гемморові, батькові його, зрадливо; а мовляли так тим, що він осоромив Дину, сестру їх.

 14. От і кажуть їм: Неможлива серіч оддати сестру нашу такому, що необрізаний; се ж бо докір нам був би;

 15. Тілько тодї поєднаємось і осядемось із вами, коли будете такі, як ми, і обріжете ввесь музький пол.

 16. 1 оддавати мемо наші дочки вам,і брати мемо ваших дочок собі, і седіти мем осадами з вами, і зробимось одним народом.

 17. Коли ж не послухаєте нас, тодївізьмемо дочку нашу та й пійдемо собі.

 18. І вподобав слова їх Геммор таСихем Гемморенко.

 19. І не гаявсь молодик зробити се,закоханий бо був у Якововій дочці, а поважали його над усю родину в отця його.

 20. Прийшов же Геммор та СихемГемморенко до царини міста їх, і розмовляли з мужами громадськими, говорючи:

 21. Люде сї в ладу з нами, тим нехайсідають осадами в нас на країні, да й торгують у їй; бо наша країна простора геть про них. Берімо дочок їх собі і оддаваймо дочок наших їм.

 22. Тілько тоді згоджуються з нами,щоб осїстись із нами і єдинитись із нами, коли все музьке між нами та буде обрізане, як вони обрізані.

 23. 1 стада їх, і майно їх, всяка скотина їх хиба не наші? Оце ж поєднаймось із ними, дак і осядуться з нами.

 24. 1 послухали Геммора та СихемаГемморенка всі, що виходили за царину міську, і пообрізувалось усе музьке між ними.

 25. Сталося ж на третій день, як недугували вони, два сини Яковові, Симеон та Левій, брати Дининї, взяли кожен меча свого, та ввійшли в город, та й повбивали все музьке.

 26. Геммора ж та Сихема Гемморенка постинали мечом, і взяли Дину з господи Сихемової, та й пійшли геть.

 27. Сини ж Яковові ввійшли до побитих, та й розграбили город; бо в йому обезчещено Дину, сестру їх.

 28. 1 вівцї їх, і товарину їх, і ослий усе, що було в місті, і все, що було на полї, позабирали.

 29. А все майно їх, і всю малечу їх,і жінок їх позаймали в полонь, і пожакували все, що було в городі по господах.

 30. Каже ж Яков до Симеона і Левія: Ненавидним зробили ви мене серед осадників сієї країни, серед Канаанїїв і Ферезіїв; я ж малий лїчбою, так вони скупляться до купи проти мене, та й убють мене, і я загину, і вся родина моя.

 31. Вони ж кажуть: Хиба він за ледащицю вважав сестру нашу?

Голова 35.

Рече ж Бог до Якова: Уставши, підіймайсь до Бетеля, та й осядься тамо, і сотвори там жертівника Богу, що явився тобі, як утікав єси од Езава, брата твого.

 2. Каже ж Яков домові свому й усім,