Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/492

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

480

Книга Йова 1. 2. 3.


КНИГА ЙОВА 1. 2. 3.

8 неба й пройшов, палаючи, проміж вівцями й кметями та й пожер їх; один я втїк сповістити тебе.

 17. Ще сей говорив, аж ійде другий й говорить: Халдеї зложили три ватаги, напали на верблюди та й позаймали їх; кметї ж повистинали мечем; один я втїк, сповістити тебе.

 18. Ще говорив сей, аж приходитьиніпий й говорить: Сини твої й дочки трапезували й пили вино в дому старшого брата свого,

 19. Аж несподівано схопилась бурявід пустині, наперла на всі чотири угли в будинку, і дім завалився на діти та й вони погинули; один я втїк сповістити тебе.

 20. 1 встав Йов, роздер одежу на собіта й обстриг волоссе на голові, припав ДО 8ЄМЛЇ й поклонився,

 21. І промовив: Нагим вийшов я 8матерньої утроби, нагим і вернусь. Господь дав, Господь і взяв* як до вподоби було Господеві, так і сталося; нехай буде імя Господнє благословенне !

 22. У всьому тому не провинив Йов,і не виповів нічого безумного проти Бога.

Голова 2.

Сталося ж одного дня, що сини Божі прийшли стати перед Господом; та прийшов і Сатана між ними стати перед Господом.

 2. 1 спитав Господь Сатану: Звідкіляприйшов еси? Відказав Сатана Господеві й говорить: Я ходив по вемлї й обійшов її навкруги.

 3. 1 рече Господь Сатанї: А ввернувти ввагу на раба мого Йова? Другого бо такого нема на землі, такого щирого, справедливого, богобоязливого та щоб так цурався лихого.

 4. І відказав Сатана й промовив:Шкуру за шкуру, а за свою душу оддасть чоловік усе, що мав.

 5. Просьтягни тільки руку твою йторкнись костей його й тїла його, — чи благословити ме він тебе ?

 6. І рече Господь Сатанї: Ну, він уруцї твоїй тільки душу (життє) його пощади.

 7. І пійшов Сатана зперед Господа,та вдарив Йова лютою проказою від підошов аж до тїмя.

 8. 1 взяв він черепок, щоб ним скребтись, та й сів на попелищі (далеко від господи).

 9. 1 промовила до його жона його:Чи ти ще держати мешся твердо в твоїй праведності*? Занехай Бога й умри.

 10. Він же промовив до неї: Ти плещеш таке, як яка безумна. Приймали ми добре од Господа, а лихого б то й не приймати ? У всьому тому не провинив Йов устами своїми.

 11. Перечувши три приятелї Йововіпро все те нещаств, яке на його впало, пійшли, кожен із свого місця: ЕлиФаз Теманський, Билдад Савхеаський й ЗоФар Наамський, й зійшлись, щоб пійти іразом посумувати 8 ним і розважити його.

 12. Споглянувши на його віддалеки,не по8нали його та й заплакали в голос; і роздер кожен одежу на собі, та й почали кидати порох проти неба понад головами своїми.

 13. 1 седїли вони такенькі біля йогона землї сім день і сім ночей, й нї один не говорив до його й слова, бачили бо, що біль його був надто великий.

Голова 3.

Аж ось отворив Йов уста свої й проклинав день уродин своїх.

 2. 1 почав Йов говорити:

 3. Нехай би (був) щез день, коли яна сьвіт родився, й ніч, коли проречено: Зачався чоловік!

 4. Нехай би той день був темрявою;і нехай би Бог на висоті не згадав (був) про його, й нехай би ясність не засияла (була) над ним!

 5. Нехай би затьмила (була) йоготемрява й густа тїнь смертна; нехай би обняла його густа мрака, нехай би (були) лякались його, неначе палючого жару!

 6. А ніч тая — нехай би (була) вмороці потонула, нехай би не лічилась між днями в року, й не входила в рахубу в місяцях!

 7. О, ніч тая — нехай би була вонабезлюдна, й не озивались в нїй веселощі!