482
Книга Йова 4. 5. 6.
надаються, й не доглянешь, як без сліду зникнуть.
21. -А чи ж із ними, не пропадаютьі почесті їх? Вони вмерають, не дійшовши до мудрості.
Клич же, коли в хто, щоб на твій клик оввався. Та й до кого ти з між сьвятих обернешся?
2. 0, так, безумного завзяттв вбивав,а нерозважливого погубляв досада.
3. Я бачив, як дурний закоренявся,та й зараз віщував проклін домівці його:
4. Діти його далекі від щастя, битимуть їх у воротях ^на суді), і не буде їм оборонника.
5. Збори жнив його неситі поїдять,ба й зміж терня заберуть їх, а зажерливцї поглотять майно його.
6. Так, біда не зпід землі береться,й не на ниві родиться недоля.
7. Нї, людина родиться на муку, якіскорки, щоб їм летіти вгору.
8. Я б обернувсь до Бога, передавби справу мою Богові,
9. Що творить діла великі й недослїдимі, чудні й бе8 ліку,
10. Дав дощі землі й води на поля;
11. Принижених у гору підіймає, азасмученим дає догнати щастя.
12. Він розбиває задуми підступних,і руки їх не доводять до кінця те, що почали.
13. Премудрих ловить він їх лукавством, і рада хитрих не вдається:
14. У день вони мов в темряві блукають, а в полудні полапки, мов ніччю, шукають.
15. Він рятує бідного од меча уст їхі від руки потужного;
16. І так є нещасливому надія, а неправда затулює уста свої.
17. Блаженний той, кого Господькарає, тим не цурайсь Господнього навчання!
18. Поранить він, та сам перевяжерану; ударить він, та його ж руки й гоять.
19. В шестьох бідах тебе він порятує, та й в сьомій не доторкнесь тебе лихо.
20. У голоді спасе тебе од смерті, ана війні — од мечового вдару.
21. Сховавшая від бича (лихого) язика, й не злякаєшся спустошення, коли воно прийде.
22. Із спустошення й голоду будешсьміятись, і 8ьвірів земних не будеш лякатись.
23. Бо в змові з каміннєм у полі будеш, і з польовим вьвіррєм (наче)*в договорі.
24. І взнаєш, що намет твій безпечен, а оглядаючи домівку твою, ти не согрішиш*.
25. 1 побачиш, що потомство твоємноголїчне, й пагонцїв твоїх, як трави на вемлї.
26. Увійдеш у гріб, достиглий (віком),як укладаються снопи пшеничні у свій час.
27. От чого ми дознались; та й таквоно й є; вислухай се й затямуй собі!
відказав Йов і промовив:
2. 0, коли б то зважено по правдінарікання мої, а разом ів ними положено на вагу терпіння мої!
3. Вони певно переважили б пісоку морях! Тим то й слова мої такі гіркі.
4. Бо стріли вседержителеві (встромлені) в мені; їх отруту ссе дух мій; страхи Господні встали на мене.
5. Чи ж реве дикий осел у траві?чи ж риче віл при повних яслах?
6. Чи ж їдять несмачне без соли, нчи є смак у яйчній білковині*?
7. (тим часой) До чого не хотіла йдоторкнутись душа моя, те становить гидку їжу мою.
8. О, коби то сталось, чого я бажаю,та сповнив Бог те, чого дожидаю!
9. О, коли б то Бог івволив стертимене, простерти руку свою і вбити мене!
10. Се (одно) ще було б відрадоюмені, і я кріпився б у безпощадній муці моїй, що не противився словові Сьвятого.
11. Що ж за сила в мене, щоб надіятись ще мені? і який конець, щоб протягати мені* життє моє? * Хоч би ти й пишався достатком і ладом І у нїй.
