Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/496

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

484

Книга Йова 8. 9.


КНИГА ЙОВА 8. 9.


Голова 8.

І відповів Билдад Савхеаський та й сказав:

 2. Довго ще ти будеш говорити таке? — слова уст твоїх, мов розбурханий вітер!

 3. Чи то ж Бог вивертав суд; і Вседержитель перевертає правду?

 4. Коли дїти твої перед ним согрішили, то він і подав їх у руки проступків їх.

 5. Скоро же ти шукати станеш Бога та помолишся до Вседержителя,

 6. І наколи чист єси й прав, то вінвараз стане над тобою й втихомирить оселю правди твоєї.

 7. І хоч би зпершу було в тебе мало, то опісля буде дуже багато.

 8. Бо спитай тільки у давнїх родіві вбагни постерігання батьків їх, —

 9. Бо ми вчорашні собі й нїчого не8наєм, тим що наші днї тїнь на землі, —

 10. А вони скажуть тобі й 8 серцясвого випустять слова:

 11. Чи піднїмаєсь в гору сїтник безмочарі? чи росте рогозина на безводді?

 12. Вона молоденька й не підтята,а всихає борше, як инша трава.

 13. Така сама доля всїх тих, що забувають Бога, й надія лицемірнього погибне;

 14. Впованнє його підрізане, а певність його — сіть павукова.

 15. Він обіпреться на дім свій, та неустоїть; вхопиться його, й не вдержиться.

 16. Він 8еленїє на сонці, аж позасад сягає галуззє його;

 17. В камінне вплїтаєсь корінне його, між каміннє врізуєсь воно;

 18. Та коли вирвуть його 8 місцяйого, то місце одцураєсь його, (скаже): не знаю тебе!

 19. От яка втіха на доро8Ї його! а8 землі инші виростають.

 20. Бачиш: Бог не одпихає безвинного, але й не піддержує руки лиходіїв.

 21. Він сповнить ще сьміхом і твоїуста й губи твої — радісним викликом.

 22. Ненавидники твої вкриються соромом, і намет безбожників зникне.

Голова 9.

І відповів Йов і сказав:

 2. Правда! я знаю, що так; алеяк оправдаєсь чоловік перед Богом?

 3. А хоч би схотїв стати з ним напрю, то з тисячі й на одно не з’умів би одказати.

 4. Він серцем премудрий і великийсилою; хто проти його вставав та й бував з’упокоєн?

 5. Він переносить гори й не пізнають їх; він перевертає їх в гнїву свойму;

 6. ВІН рушає 8ЄМЛЮ з її місця, і стовпи її колихаються;

 7. Скаже сонцеві, — і не зійде, йна 8візди печать покладає.

 8. Він самий напинає небеса й ходить по валах морських.

 9. Він і Ведмедя саздав, Орийон іПлеяди, й 8орі скриті на полудні;

 10. Творить великі дива, недовідні,безлїчні.

 11. Ось, він перейде попри мене, йне побачу його; промайне, й не замічу його.

 12. Візьме, та хто заборонить йому?Хто скаже йому: що се ти робиш?

 13. Коли Бог не одверне гнїву свого,впадуть перед ним володарі горді;

 14. Як же менї відказувати йомута прибірати слова проти його?

 15. Хоч би я й прав був, озиватисьне буду, а вмоляти му суддю мого.

 16. Як би я покликнув, а він відповів менї, то я не поняв би віри, що мій голос вислухав той,

 17. Що в хуртовині мене поражає,й без вини мої рани намножує,

 18. Та не дає менї спокійно й відотхнути, а без міри годує мене горем.

 19. Коли питати про силу, то вінодин могучий; коли же про суд, та хто зведе мене 8 ним?

 20. Буду я оправдуватись, то самімої уста обвинуватять мене; як я безвинний, то він вину в менї знайде.

 21. Так! я не винен; байдуже менїжити; нізащо менї життє.

 22. Все одно; тим то й сказав я, щовін (як схоче) губить безвинного й беззаконного.