Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/504

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

492

Книга Йова 21. 22.


КНИГА ЙОВА 21. 22.


Голова 21.

відказав Йов і промовив:

 2. Вислухайте ж уважно й моюріч, а се буде моя потіха від вас.

 3. Потерпіть менї, а я буду говорити; а тодї вже, як виговорюсь, насьмівайтесь.

 4. Чи то ж до чоловіка вимірена бесіда моя? та й як менї не впадати духом? б. Гляньте на мене й вжахнітесь, та 8&тулїть пальцем уста ваші.

 6. Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгоргає тїло моє.

 7. Чим воно дївсь, що ледачі живуть,доживають старості, та й силами здорові?

 8. Дїти їх вкупі з ними перед лицемїх, та й внуки їх перед очима в їх.

 9. Доми їх безпечні від страху, і нема бича Божого над ними.

 10. Бик їх заплоднюе й не знемогав,корова їх починав й не скидав.

 11. Стадом випускають вони малечусвою, й дїти їх скачуть.

 12. Висьпівують під бубон і цитру,та веселяться, граючи в сопілку;

 13. Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну).

 14. А між тим вони говорять Богу:йди геть від нас, не хочемо внати доріг (законів) твоїх!

 15. Хто такий Вседержитель, щобнам йому служити? Що з того за користь, до його молитись?

 16. Бачиш, щаств їх не 8 їх рук. —Та рада безбожних нехай буде далека від мене!

 17. Або може часто гасне у бевваконних сьвітич, і находить на них біда; чи часто дав він (Бог) на їх пай муки в гнїву свойму?

 18. Вони ж повинні б бути, наче тасолімка перед вітром, наче полова, гонена вихром!

 19. (Скажеш:) Бог держить дітямйого нещасте його. — (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те 8нав.

 20. Нехай би його таки очі побачили горе свов, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.

 21. Бо й яка ж йому жура про домсвій після нього, як місяців його лїк закінчився?

 22. Але чи ж то нам Бога вчитимудрості, коли він судить і тих, що горі (в небі)?

 23. Один умірав в повноті сил своїх,в повному спокої та мирі;

 24. Нутро його повне товщі, а костїв його, неначе напоєні шпігом.

 25. Другий же вмірае в гіркостї душі, не дознавши добра.

 26. А таки вони вкупі лежати мутьв землї, й черви покриють їх.

 27. Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплітаєте.

 28. Ви скажете: Де дом князя, а дешатро, що в йому жили проступники?

 29. Хиба ж ви не питали в тих, щов дорозї бували, та й не знаєте їх постерігань?

 30. Що в день біди лиходій щадженбуває, а в день гніву одводиться набік?

 31. Хто ж поставить йому перед очіпуть його, й хто відплатить йому га те, що він коїв?

 32. Кладовище для його — глибокігроби; 8а ним ійде товпа людей, а тим, що йдуть, провожаючи його, навперід його, нема й ліку.

 33. Як же се хочете ви ровважитимене пустим? В вашій розвазі одна тільки лож.

Голова 22.

І відказав ЕлиФав І8 Теману й промовив :

 2. Чи вже ж може людина доставляти Богу користь? Мудрий самому собі добра гапобігав.

 3. Що за користь у тому про Вседержителя, як ти живеш без гріха? І буде ж він мати хосен І8 того, що ти держишся доріг невинності ?

 4. Чи може він, боячись тебе, стане8 тобою до розправи, пійде судитись із тобою?

 5. Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця.

 6. Видно, ти брав заклади 8 браттятвого за дрібницю й 8 пів-нагнх здирав послідущу одежу.

 7. Жажденому не давав ти й водицї