492
Книга Йова 21. 22.
відказав Йов і промовив:
2. Вислухайте ж уважно й моюріч, а се буде моя потіха від вас.
3. Потерпіть менї, а я буду говорити; а тодї вже, як виговорюсь, насьмівайтесь.
4. Чи то ж до чоловіка вимірена бесіда моя? та й як менї не впадати духом? б. Гляньте на мене й вжахнітесь, та 8&тулїть пальцем уста ваші.
6. Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгоргає тїло моє.
7. Чим воно дївсь, що ледачі живуть,доживають старості, та й силами здорові?
8. Дїти їх вкупі з ними перед лицемїх, та й внуки їх перед очима в їх.
9. Доми їх безпечні від страху, і нема бича Божого над ними.
10. Бик їх заплоднюе й не знемогав,корова їх починав й не скидав.
11. Стадом випускають вони малечусвою, й дїти їх скачуть.
12. Висьпівують під бубон і цитру,та веселяться, граючи в сопілку;
13. Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну).
14. А між тим вони говорять Богу:йди геть від нас, не хочемо внати доріг (законів) твоїх!
15. Хто такий Вседержитель, щобнам йому служити? Що з того за користь, до його молитись?
16. Бачиш, щаств їх не 8 їх рук. —Та рада безбожних нехай буде далека від мене!
17. Або може часто гасне у бевваконних сьвітич, і находить на них біда; чи часто дав він (Бог) на їх пай муки в гнїву свойму?
18. Вони ж повинні б бути, наче тасолімка перед вітром, наче полова, гонена вихром!
19. (Скажеш:) Бог держить дітямйого нещасте його. — (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те 8нав.
20. Нехай би його таки очі побачили горе свов, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.
21. Бо й яка ж йому жура про домсвій після нього, як місяців його лїк закінчився?
22. Але чи ж то нам Бога вчитимудрості, коли він судить і тих, що горі (в небі)?
23. Один умірав в повноті сил своїх,в повному спокої та мирі;
24. Нутро його повне товщі, а костїв його, неначе напоєні шпігом.
25. Другий же вмірае в гіркостї душі, не дознавши добра.
26. А таки вони вкупі лежати мутьв землї, й черви покриють їх.
27. Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплітаєте.
28. Ви скажете: Де дом князя, а дешатро, що в йому жили проступники?
29. Хиба ж ви не питали в тих, щов дорозї бували, та й не знаєте їх постерігань?
30. Що в день біди лиходій щадженбуває, а в день гніву одводиться набік?
31. Хто ж поставить йому перед очіпуть його, й хто відплатить йому га те, що він коїв?
32. Кладовище для його — глибокігроби; 8а ним ійде товпа людей, а тим, що йдуть, провожаючи його, навперід його, нема й ліку.
33. Як же се хочете ви ровважитимене пустим? В вашій розвазі одна тільки лож.
І відказав ЕлиФав І8 Теману й промовив :
2. Чи вже ж може людина доставляти Богу користь? Мудрий самому собі добра гапобігав.
3. Що за користь у тому про Вседержителя, як ти живеш без гріха? І буде ж він мати хосен І8 того, що ти держишся доріг невинності ?
4. Чи може він, боячись тебе, стане8 тобою до розправи, пійде судитись із тобою?
5. Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця.
6. Видно, ти брав заклади 8 браттятвого за дрібницю й 8 пів-нагнх здирав послідущу одежу.
7. Жажденому не давав ти й водицї