493
Книга Йова 22. 23.
напитись, а голодущого прогонив без куска хліба;
8. Землю давав тілько дужим підоселю, й тільки значний який осїдавсь на ній.
9. Вдови одправляв еси 8 нічим, асироти полишав І8 порожними руками.
10. За се кругом тебе силки й стревожив тебе ненадійний страх,
11. Та темрява, в якій ти нічого небачиш, і глибінь вод покрила тебе.
12. Чи Бог не висше небес? Глянь угору на зорі, як вони високо!
13. Ти ж кажеш: Що знає Бог? Яквін кріз хмарі розсудить?
14. Хмарі — завіса його; ходить понебу, не бачить.
15. Чи ж ти йдеш стежкою давнїхлюдей, якими ходили люде беззаконні,
16. Що перед часом погибли, коливода, розлившись, їх підмила?
17. Вони говорили до Бога: Оступись од нас! і думали: що вдїв їм Вседержитель?
18. Бо він сповняв доми їх добром.— Та звичай безбожників нехай буде далеким від мене! —
19. Бачили се праведні і всьміхались, а невинні сьміялись із них:
20. Злюки ті — наче б вигубленівже, а нащадки їх — так, як би вже пожер огонь!
21. Збли8ись же до його — мир тобібуде; 8 того вийде добро тобі.
22. Прийми з уст його 8акон, і берислова його до серця собі.
23. Як вернешся до Вседержителятвого, — станешь, мов відбудований; віддалиш беззаконність від пробутку твого, —
24. Будеш 8а порох мати блистючесрібло, а проміж каміннвм — вол ото Офирське.
25. 1 буде тоді Вседержитель твоїмзолотом і блистючим сріблом у тебе;
26. Бо тодї будеш радуватись Вседержителем твоїм, і піднімеш до Бога лице твоє.
27. Помолишся до його, а він вислухає тебе, й віддаси подячні обітниці твої.
28. Що нї задумаєш, воно станетьсятобі, а над дорогами твоїми буде сияти сьвітло.
29. А коли хто й принижений буде,а ти скажеш: піднесись! то Бог спасе похиленого лицем;
30. Він вибавить і небезвинного, йбуде врятований задля чистоти рук твоїх*.
озвавсь Йов і рече:
2. Ще й сим разом бесіда моя гірка; бо ж і страдання мої більші, ніж стогнання мої.
3. О, коли б я знав, де знайти його(Бога), й зміг доступити до престолу його!
4. Я виясив би перед ним справумою, й уста мої сповнились би оправдуваннєм;
5. Я б тодї знав, якими словами вінменї відповів би, й зрозумів би, що би він менї сказав.
6. Та чи ж став би то він у повнійСВОЇЙ СИЛІ 80 мною спорити? О, нї! нехай би тільки ввернув увагу на мене.
7. Тоді я, як праведник, міг би розправлятись із ним — і я на все одержав б виправданнє від судді мого.
8. А то я йду вперед — і немайого, повертаю назад і не зустріну його.
9. Чи робить він що по лївій стороні, я не бачу; чи скритий десь по правій, я не догляну.
10. Він же путь мій 8нає; нехай жеж випробує мене, — я вийду, ЯК 80лото, чистий.
11. Бо моя нога стоїть твердо настежці його; путі його я пильнував і не відхилявся.
12. Од заповіді уст його не відступавя; слова уст його хранив я пильнїйш, як мої постанови.
13. Та він і непорушний; й хто змігби відвести його? він чинить, що 8ахоче душа його.
14. Так, він доведе до кінця, що призначив про мене, а такого в його дуже багато.
15. Тим то я й дрожу перед ним;думаю — й серце холоне.
16. Бог зломив мого духа, страхомнатхнув Вседержитель. * Що ти їх в молитві за ним піднімав.
