495
Книга Йова 26. 27. 28.
6. Нага перед ним безодня, й не закритий Аваддон*.
7. Північний вітер розпускає він впорожню (воздушну), повісив землю нї на чім.
8. Він вавязав води в хмарах своїх,і хмари не розсідаються від них.
9. Він укрив престол свій кругом,розпростерши над ним облак свій.
10. Він обвів круг гряничний водамиаж до гряниць між сьвітлом і тьмою.
11. Стовпи небес** тремтять і лякаються від погрози його.
12. Силою своєю розбурхує він море,й розумом своїм гнуздав буту його.
13. Дух його прикрасив небо, рукайого утворила бистрого скорпіона***.
14. Се ж тілько частинки діл його,й як то ще не багато чували ми про його! А хто ж би зміг вровуміти всю велич могучостї його?
І повів Йов дальш мудру мову свою й говорив:
2. Вірно, як жив Бог, (хоч і не давменї суду), і Вседержитель, (хоч і огірчив мою душу),
3. Що, покіль я ще дишу, й дух його в ніздрах моїх,
4. Не скажуть уста мої неправди,й льжи мій язик не промовить.
5. Далеко се від мене, щоб я вас непохибними вважав; нї! поки тху мого, я праведності моєї не зречуся.
6. Твердо при правді стояв я й непопущусь її; совість моя не докорить менї по весь вік мій.
7. Ворог мій буде менї, як безбожник, а той, що встає проти мене, як беззаконник.
8. Бо й яку може мати надію лицемірний, КОЛИ ВІ8МЄ, коли вирве йому Бог душу його?
9. Чи ж вислухає Бог клик його, коли прийде на його нужда?
10. Чи Вседержитель буде відрадоюйому, чи можна буде йому призивати його кожного часу?
11. Виявлю вам, що в руці в Бога;не втаю, що у Вседержителя. * Пекло. ** Значить: або сама твердиня небесна, або гори, сягаючі в хмари. *** Блискавку.
12. Бачили ви й самі; на що ж вамстілько молоти?
13. От злюцї в Бога доля, і пай, якийдопадаєсь од Бога гнобителям:
14. Як прибудуть йому сини, то хиба під меч, а потомки його не наситяться хлїбом.
15. Хто ж зістане по йому, того забере смерть у гріб, а й вдови по них голосити не будуть.
16. Хоч він надбає купи срібла, якпіску, а одежі, наче глини, наскладає,
17. То він наскладає, а праведникбуде одягатись, а сріблом невинний забагатіє.
18. Строїть він дім собі, — то якчервяк, і, як садовий сторож, робить собі будку;
19. Лагає спати багатим, та такимне встане; отвирає очі, а він вже не той.
20. Страх, мов потоп, прийде ва йогонеждано, й буря в ночі ухопить його.
21. Вітер восточний підойме й понесе його, й летом помчить він поперед його;
22. Напре бо на його й не пощадить,хоч як би він змагався втечи від його.
23. Тільки руками сплеснуть пройого, й засвищуть про його над місцем його.
Так! срібло має початкову жилу, й золото своє місце, де його плавлють.
2. Залізо добувають із землі, а мідьвитоплюють із каміння.
3. (Чоловік) робить кінець тьмі йпильно шукає ва (таким) каменем у мороці й найглухійшій темноті.
4. Пробивають закон у місцях, де непостала нога; спускаючись, висять і сумують далеко від людей.
5. Земля, де хлїб росте, у нутрі розрита, неначе огнем.
6. Камінь її — то саФир із волотимикрупцями.
7. Стежки туди не знає хижа птиця,й не зазирнуло туди око яструба;
8. Не топтали її левчуки, й не ходив по ній шакаль.
9. На граніт накладає він (чоловік)руку свою, з коренем перевертає гори.
