Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/512

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

500

Книга Йова 33. 34.


КНИГА ЙОВА 38. 84.


 26. Буде молитись він до Бога, й покаже йому ласку; засьвітить ясним лицем над ним, і верне йому його праведність.

 27. І подивиться він на людей і скаже: грішив я й кривив правдою, та не відплачено менї.

 28. Душу мою слобонив від загибелій бачить вона сьвітло.

 29. Двійчі й трійчі таке чинить Богіз чоловіком,

 30. Щоб його життє спасти від ямий сьвітлом живих осияти.

 31. Уважай же, Йове, слухай мене,мовчи й дай менї говорити.

 32. А коли маєш що сказати, промов; я рад би, щоб ти оправдився;

 33. А коли нї, так слухай мене,мовчи, а я навчу тебе мудрості.

Голова 34.

говорив Еліуй дальше й казав:

 2. Слухайте, мудрі, моєї річі, нахиліть до мене ухо, ви розумні!

 3. Ухо бо слова розбірае, як піднебінне розізнає смак у їдї.

 4. Зложім суд між собою й визнаймо, що добре.

 5. Ось, Йов сказав: Я прав, та Богвідмовив менї суду.

 6. Чи ж менї лгати на правду мою?Моя невилїчима рана — незаслужена.

 7. Хиба є де такий чоловік, як Йов,що глумує, мов би пив воду,

 8. Товаришує беззаконним і ходить8 людьми безбожними?

 9. Він бо сказав: Нема з того хісначоловікові, як угоджає Богу.

 10. Слухайте ж, мужі мудрі, мене!Не може бути в Бога неправди, у Вседержителя — несправедливого суду,

 11. Він бо дає чоловіку, що заробивділами, й після поступків мужа відплачує йому.

 12. Праведне слово, Бог кривди нечинить, і Вседержитель не вивертає суду.

 13. Хто окрім його дбає про землю?Хто дає лад у вселеннїй?

 14. Оберни він серце своє до себесамого, й візьми дух її й диханнє її до себе, —

 15. Все живе зараз би зникло, прахом би люде взялися.

 16. От же, коли маєш розум, то слухай й вважай на слова мої.

 17. Хто ненавидів би правду, то якби він сьвітом правив? 1 можеш же ти найправеднїишого обвиняти ?

 18. Хиба можна сказати цареві: ти— безбожник, а князям: ви — беззаконники?

 19. Та він не зважає на особи князів і не волїє він багатого ніж убогого, бо всї вони — діло рук його.

 20. Нагло вмірають вони; серед ночізворушиться нарід, і вони зникають; і сильних проганяють не силою.

 21. Очі бо його над дорогами чоловіка, й бачить він кожний ступінь його.

 22. Нема темряви, нї глухої тїнї, деб могли заховатись беззаконнующі.

 23. Опісля він уже не домагаєсь відчоловіка, щоб ставав на суд 8 Богом.

 24. Він стирає можних без допиту йставить других намість їх,

 25. Бо він виявляє дїла їх, і скидавїх одної ночі, й вони щевають,

 26. Як беззаконних, карає він їх перед очима в других.

 27. За те, що відхилились від його івсїх доріг його не хотіли розуміти,

 28. Так що дійшов до його клик злиденних, і він почув стогни придавлених.

 29. Як упокій він дарує, — хто тодіпотрівожить ? як він своє лице заховає, хто на його спогляне? — все одно, чи народ, чи один чоловік,

 30. Щоб лицемір не царював, блазнячи народ.

 31. От як треба до Бога говорити:Я потерпів кару, — більш не буду грішити;

 32. А чого я не розумію, — ти навчимене, і скоро вчинив беззаконність, вже більше не буду.

 33. Чи то ж по твойму судові має вінодплачувати? І як ти відкидаєш, то й ти маєшь вибірати, а не я; говори ж, що внаєш.

 34. Люде розумні скажуть менї, атак само й кожний чоловік мудрий, що мене чує:

 35. Йов говорив неровумно, й у словах його нема глузду. о

 36. Я б хотїв, щоб Йова докладнопитано, після відповідей його, які лицюють хиба людям безбожним.