500
Книга Йова 33. 34.
26. Буде молитись він до Бога, й покаже йому ласку; засьвітить ясним лицем над ним, і верне йому його праведність.
27. І подивиться він на людей і скаже: грішив я й кривив правдою, та не відплачено менї.
28. Душу мою слобонив від загибелій бачить вона сьвітло.
29. Двійчі й трійчі таке чинить Богіз чоловіком,
30. Щоб його життє спасти від ямий сьвітлом живих осияти.
31. Уважай же, Йове, слухай мене,мовчи й дай менї говорити.
32. А коли маєш що сказати, промов; я рад би, щоб ти оправдився;
33. А коли нї, так слухай мене,мовчи, а я навчу тебе мудрості.
говорив Еліуй дальше й казав:
2. Слухайте, мудрі, моєї річі, нахиліть до мене ухо, ви розумні!
3. Ухо бо слова розбірае, як піднебінне розізнає смак у їдї.
4. Зложім суд між собою й визнаймо, що добре.
5. Ось, Йов сказав: Я прав, та Богвідмовив менї суду.
6. Чи ж менї лгати на правду мою?Моя невилїчима рана — незаслужена.
7. Хиба є де такий чоловік, як Йов,що глумує, мов би пив воду,
8. Товаришує беззаконним і ходить8 людьми безбожними?
9. Він бо сказав: Нема з того хісначоловікові, як угоджає Богу.
10. Слухайте ж, мужі мудрі, мене!Не може бути в Бога неправди, у Вседержителя — несправедливого суду,
11. Він бо дає чоловіку, що заробивділами, й після поступків мужа відплачує йому.
12. Праведне слово, Бог кривди нечинить, і Вседержитель не вивертає суду.
13. Хто окрім його дбає про землю?Хто дає лад у вселеннїй?
14. Оберни він серце своє до себесамого, й візьми дух її й диханнє її до себе, —
15. Все живе зараз би зникло, прахом би люде взялися.
16. От же, коли маєш розум, то слухай й вважай на слова мої.
17. Хто ненавидів би правду, то якби він сьвітом правив? 1 можеш же ти найправеднїишого обвиняти ?
18. Хиба можна сказати цареві: ти— безбожник, а князям: ви — беззаконники?
19. Та він не зважає на особи князів і не волїє він багатого ніж убогого, бо всї вони — діло рук його.
20. Нагло вмірають вони; серед ночізворушиться нарід, і вони зникають; і сильних проганяють не силою.
21. Очі бо його над дорогами чоловіка, й бачить він кожний ступінь його.
22. Нема темряви, нї глухої тїнї, деб могли заховатись беззаконнующі.
23. Опісля він уже не домагаєсь відчоловіка, щоб ставав на суд 8 Богом.
24. Він стирає можних без допиту йставить других намість їх,
25. Бо він виявляє дїла їх, і скидавїх одної ночі, й вони щевають,
26. Як беззаконних, карає він їх перед очима в других.
27. За те, що відхилились від його івсїх доріг його не хотіли розуміти,
28. Так що дійшов до його клик злиденних, і він почув стогни придавлених.
29. Як упокій він дарує, — хто тодіпотрівожить ? як він своє лице заховає, хто на його спогляне? — все одно, чи народ, чи один чоловік,
30. Щоб лицемір не царював, блазнячи народ.
31. От як треба до Бога говорити:Я потерпів кару, — більш не буду грішити;
32. А чого я не розумію, — ти навчимене, і скоро вчинив беззаконність, вже більше не буду.
33. Чи то ж по твойму судові має вінодплачувати? І як ти відкидаєш, то й ти маєшь вибірати, а не я; говори ж, що внаєш.
34. Люде розумні скажуть менї, атак само й кожний чоловік мудрий, що мене чує:
35. Йов говорив неровумно, й у словах його нема глузду. о
36. Я б хотїв, щоб Йова докладнопитано, після відповідей його, які лицюють хиба людям безбожним.
