Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/513

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

501

Книга Йова 34. 35. 36.


КНИГА ЙОВА 34. 35. 36.


 37. Інакше він до гріха свого придасть іще й відступ (од Бога), та буде ще перед нами и в долоні плескати, й наговорить іще більше проти Бога.

Голова 35.

І вів Еліуй далїй свою річ і говорив:

 2. Не вже ж видитьсд тобі се справедливим, що ти скавав: Я праведнїйший, анїж сам Бог?

 3. Ти бо сказав: що ва користь мені,й що прибуло б мені з того навперід, як і послі того, як би я согрішив?

 4. Я відкажу й самому тобі й твоїмдрузям 8 тобою:

 5. Глянь лиш на небо й побач; гляньна хмарі, що над тобою.

 6. Як ти грішиш, що за шкоду йомупричиняєш? і хоч би ти проступки твої незнати ЯК 8бІЛЬІДИВ, то що вдієш ти йому?

 7. Коли ти праведен, що ж даєшйому? або що він з рукив тебе вівьме?

 8. Безбожність твоя причинить шкоди тільки чоловікові, та й праведність твоя буде хосенна синові чоловічому.

 9. Під силою угнїтаючих стогнутьугнетені й нарікають під рокою можних;

 10. Та нїхто не говорить: Де Бог,мій сотворитель, що його й в ночі осьпівують?

 11. Що більш, як зьвіррє земне, наснавчає, і більш, як птаство піднебесне, врозумляє?

 12. Хоч і кричать, не відказує, задля гордині злих людей.

 13. Але се неправда, будьто Бог нечує й Вседержитель не вглядає в те.

 14. Хоч ти й сказав, що не бачишйого, та суд уже готовий у його, — жди його.

 15. Але тепер, тим що гнів Божийне навідав його, й він іще не спізнав його по всїй лютостї його,

 16. Відчинив Йов легкодушно устасвої й розкидає нерозважно словами.

Голова 36.

І провадив Еліуй річ дальше й говорив:

 2. Зажди ще трохи; я покажу тобі,що маю ще дещо про Бога сказати.

 3. Почну розслїди мої здалека й стану в обороні справедливості' Творця мого.

 4. Льжи бо певно нема в слові мойму; явлюсь тобі в повнотї знання мого.

 5. Знай, Бог могучий, однакже негордить сильним, що кріпкий серцем.

 6. Але він і не піддержує безбожників і дає придавленим, що їм належить.

 7. Не одвертав очей він од людейправих, і на все саджає їх поруч І8 царями на престолі й приводить до поваги.

 8. Як же инші в кайданах і звязаніповороззєм нужди —

 9. Він їх діла їм покаже й гріхи їхпревеликі;

 10. Та відтулює ім ухо, щоб розуміли, й велить завернутись од їх ледачих учинків.

 11. І, як послухають та стануть йому служити, то й провожати муть дні свої в щастї, і літа свої в радощах;

 12. Як же не послухають, — згинуть од (Божого) стрілу й визівнуть духа в слїпотї своїй.

 13. Лукаві же — вони зрушуютьсерцем своїм гнїв (Божий); вони й не кличуть до його, коли вакує їх в кайдани;

 14. Тим і мруть вони в молодощах,а життє їх ів блудниками.

 15. Бідного ж він рятує в біди його,і в тісноті відтулює ухо його*.

 16. Викликав би й тебе він з тїсноти на місце просторе, де нема притиску, й на столї твойму страва повна була б товщі.

 17. Да в тебе повно розсудів беабожних, а суд і присуд — укупі.

 18. О, нехай не вдарить тебе гнївБожий карою! І найбільший викуп не спас би тебе.

 19. Чи ж дасть бо він яку ціну твому багацтву? Нї, — анї волотові, анї ніякому скарбові.

 20. О, не бажай тієї ночі, коди й народи 8 своїх місць зникають!

 21. Остерегайсь, не нахиляйсь добезбожності, яку ти волієш, ніж тихо страдати. * Щоб почув ласкаві слова Бохі.