505
Книга Йова 40. 41. 42.
16. Він під гілястими деревами лягав,в сховищах рогївних і в болотах;
17. Листаті дерева окривають йогосвоєю тїнню, ивина надводня обіймає його;
18. Ось він пє 8 ріки й не стиахаєсь;байдуже йому, нехай би й Йордань полилась у рот йому.
19. Чи ж візьме хто його в очах його(приступом), й чи проколе йому носа шилом.
20. Чи можеш ти вудкою витягнути(в води) левіятана* й верівкою вхопити за язик його?
21. Чи вправиш ти в ніздрі йомукаблучку? Чи проколеш іглою челюсть йому?
22. Чи благати ме тебе він і говорити лагідно з тобою ?
23. Чи ввійде він в умову 8 тобою, йтивізьмеш його собі на завсїди 8а слугу?
24. Чи, мов пташкою, будеш ним забавлятись, І 8ВЯЖЄШ його про дівчаток твоїх?
25. Чи товариші влову будуть продавати його, чи 8 купцями Хананейським будуть паюватись?
26. Чи зможеш ти проколоти списом його шкіру, або голову його рибячою острогою?
27. Наложи на його руку й запамятай собі тую боротьбу, — більш того не вробиш!
Марна се була б надїя, (його спіймати); тільки спогляне на тебе, так і помертвієш.
2. Нема такого відважного, хто бпосьмів непокоїти його, (хиба тільки я, бо) хто може остоятись перед лицем моїм?
3. Хто менї що дав уперед, щоб ямав віддавати йому? все що є скрізь під небом, все воно моє!
4. Не 8амовчу й про члени його, просилу й красну будову його!
5. Хто 8МОЖ6 зняти верхню одежу8 його, або хто наближиться до подвійних челюстий його?
6. Хто ворота в його в пелцї відчинив би? Круг губів його — страх-тренет, кругом зубів його страх 1 * Ведитня морського, кита.
7. Крепкі щити (тїло) його — се красота: вони сковані до купи лускою, неначе печаткою твердою;
8. Одна до одної прилягає так тїсно,що не пройде й воздух проміж них;
9. Одна на другій лежить щільно,щеплені й не розліплюються.
10. Чхне він — аж заблисне, а очів його, мов війки в ранньої зорі;
11. З пельки в його виходять, неначе поломе, вискакують огняні искри.
12. З ніздер ДИМ ДИМИТЬ, ЯК І8 кплячого горшка або казана.
13. Подихом він роздував (мов) укузнї вуголь, а з пащі в його виходить поломе.
14. Сила ж в його в шиї, а вперідйого страх.
15. Все мясне в його тїлї, мов злите8 собою твердо, (від нічого) не дрогне.
16. Серце в його тверде, наче камінь,вбите в купу, мов спід у жорнах.
17. Як метнеться він, невміраки встрасї, зомлівають І8 переляку.
18. Меч, що вдарить його, одскочить,не вдїе нїчо нї спис, нї стріли нї панцир.
19. Залізо йому — солома, мідь —трюхле дерево.
20. Дочка (стріла) лука не оберне йогодо втечі, а камінне 8 пращі — се йому полова.
21. Друк — у його бадиллє, а яксвисне дарда, він осьміхнеться.
22. Каменюки під ним гострі, а вінлежить на зуб'ьї в грязї.
23. Глибиня кипить під ним, мов указані, а вода морська — неначе кипуче мастило.
24. За собою стежку сьвітлу (в водї)зоставляе; глибінь (від піни), як би посивіла.
25. Рівні він на 8емлї не має; він сотворений, щоби не боятись.
26. Згорда вни8 на все високе вінпозирає; усїм гордим він гордує й над ним царює.
оввався Йов і сказав:
2. Знаю, що ти все можеш, і щонаміри твої годї зупинити.
3. Та й кому б то ватемнити твійпровид, коли самий нічого не розуміє? Так, — я говорив об тім, чого не розумів, про речі чудні, менї незнані.
