509
Псальма 9. 10. 11.
праведну справу: Ти сїв на престолї, суддя справедливий.
5. Ти погромив народи, знищив безбожника, імя їх затер єси на віки вічні.
6. Ох вороже! Конець руїнам на віки — і городи понищив ти; ой пропала їх память.
7. Але Господь пробуває на віки; він приготовив на суд престол свій.
8. І він, він судити ме весь сьвіт по правдї, і зробить суд над народами по правотї.
9. І буде Господь пристанню пригнетеному, велике прибіжище під час злиднїв.
10. І будуть вповати на тебе, хто знає імя твоє; бо ти не опускаєш нїкого, хто шукає тебе, Господи.
11. Сьпівайте Господу живущому на Сионї, звіщайте між народами дїла його.
12. Бо коли він слїдить за пролитою кровю, то згадає про них; він не забуває голосїння бідолашних.
13. Помилуй мене, Господи, зглянься над недолею моєю від ненавидників моїх, і підніми мене від дверей смертї,
14. Щоб я ізвістив всю хвалу твою у брамах дочки Сионової; щоб я радувався спасеннєм твоїм.
15. Провалились народи в пропасть, що викопали її; зловилась нога їх у сїтях, що заставили їх тайно.
16. Півнали Господа, він звершив суд; безбожник запутався в дїлах рук своїх.
17. Нехай повернуться безбожники в пекло, всї народи, що забувають Бога.
18. Бо не буде завсїди забутий вбогий, і не пропаде на віки надїя смирних.
19. Встань, Господи, щоб не взяв верх чоловік; нехай перед лицем твоїм приймуть суд народи.
20. Напусти, Господи, страх на них; нехай знають народи, що вони смертні люде.
Чому, Господи, стоїш оддалеки, ховаєшся у час тїсноти?
2. Бутою своєю лякає безбожник бідолашного; зловляться вони у підступах, що придумали їх.
3. Бо чваниться безбожник ласощами душі своєї; і благословляє чоловіка захланного, він зневажає Господа.
4. В гордостї каже безбожник: Бог не буде слїдити; в него усе думка: нема Бога!
5. Всякого часу стелиться йому дорога; суди твої далеко від него; всїх ворогів своїх він сьміхом збуває.
6. Каже він в серцї своїм: не подамся; з роду в рід не буде для мене лиха.
7. Уста його повні проклону, зради і знущання; під його язиком мука і погибель.
8. Він ійде на засїдки край осель; у сховисках вбиває він невинного; він пасе очима за нещасним,
9. Чигає по закутках, як лев в гущавинї; чигає, щоб нужденного запопасти; хапає нещасного, й тягне в сїти свої.
10. Він припадає ниць до землї, притаюється, і нещасні гинуть від когтїв його.
11. Говорить в серцї своїм: Бог забуває, закриває лице своє, не побачить нїколи!
12. Встань, Господи Боже, піднеси руку твою, не забудь нужденних!
13. Чому зневажає Бога безбожник, кажучи в серцї своїм: ти не будеш доходити?
14. Ти бачив, бо ти поглядаєш на тїсноту й муку, щоб віддати рокою твоєю; на тебе вповає нещасний, ти єси поміч сиротинї.
15. Переломи руку безбожникові, а за ледачими вчинками злюки слїди, аж поки вже нїчого не знайдеш.
16. Господь царь на віки вічні; народи щезають із землї його.
17. Господи! Ти почув бажання смиренних; покріпив серце їх, і прихилив ухо твоє,
18. Щоб судити правду сиротинї і пригнобленому, щоб чоловік, що із землї взявся, не лякав більше.
На Господа вповаю; як же ви кажете душі моїй: відлїтайте, як птиця, на гору вашу?
