510
Псальма 11. 12. 13. 14. 15.
2. Ось бо безбожники натягнули лука, на тятиві стрілу свою направили, щоб у темряві на щирих серцем стріляти.
3. Коли зруйнують основи, що робити ме праведний?
4. Господь є у сьвятому храмі своєму, на небесах престол Господнїй; очі його дивляться, повійки його розглядають синів людських.
5. Господь випробовує праведного, а безбожного й того, хто любить насиллє, ненавидить душа його.
6. Жаром посипле він на безбожних; огонь і сїрка і вітер палящий буде частина їх чаші.
7. Бо Господь справедлив, і любить правду. Лице його бачить праведника.
Спаси, Господи! Бо нестало праведного, і нема вірних між синами людськими.
2. Брехню говорить кожний свому ближньому; уста льстиві говорять від лукавого серця.
3. Господь зацїпить усї уста льстиві; язик великорічивий,
4. Що то говорять: ми поборемо язиком нашим; уста наші з нами, хто паном над нами?
5. Задля насилля над нещасними, задля стогнання бідних встану тепер, — говорить Господь, обезпечу того, на кого розлютились.
6. Слова Господнї — слова чисті, срібло очищене від землї, в горнилї сїм раз перетоплене.
7. Ти, Господи, сохраниш їх, заступиш їх на віки од кодла того.
8. Кругом похожають безбожники, коли нїкчемність піднїметься високо між синами людськими.
Доки Господи, будеш мене все забувати? Доки будеш ховати лице твоє від мене?
2. Доки носити менї щодня думу в душі моїй, журбу в серцї моїм? Доки буде підніматись ворог мій надо мною?
3. Зглянься ж, дай відповідь, Господи, Боже мій! Просьвіти очі мої, щоб я не заснув смертю.
4. Щоб не сказав ворог мій: я подужав його. Щоб не зрадїли гонителї мої, коли захитаюсь.
5. Я же вповаю на доброту твою; серце моє нехай зрадується спасеннєм твоїм. Сьпівати му Господеві, він бо сотворив добро менї.
Безумний говорить в серцї своїм: нема Бога. Вони розвратились, і вчинили мерзенні дїла; нема там нї одного, хто б чинив добро.
2. Господь споглянув з неба на дїтей людських, щоб побачити, чи є розумний, що шукає Бога.
3. Усї одвернулись, усї разом зледащіли, нема там, щоб хто робив благостиню, нема нї одного.
4. Не вже ж не прийдуть до розуму всї, що роблять беззаконнє, що заїдають нарід мій, наче б вони хлїб їли? Господа не призивають.
5. Тодї обняв їх страх, бо є Бог між праведним родом.
6. Ви насьміялись над думкою бідного, но Бог пристань його.
7. Ох, коли б то прийшло спасеннє Ізраїлеві від Сиона! Коли поверне Господь народ свій з неволї, зрадїє Яков, і звеселиться Ізраїль.
Господи, хто буде пробувати в шатрі твоїм? Хто буде домувати на сьвятій горі твоїй?
2. Той, хто ходить в чистотї, творить справедливість, і говорить щиру правду,
3. Не одсуджує язиком своїм, не робить лиха сусїдові свому, і не допускає неслави на ближнього свого.
4. В чиїх очах погорда для покидї, а пошана для тих, що бояться Господа; хто присяг з утратою для себе, і держить слово,
