Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/53

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

41

Перва книга Мойсея 37. 38.


ПЕРВА КНИГА МОЙСЕЯ 37. 38.


 30. І прийшов до браттї своєї й каже : Хлопця нема, а я, куди менї теперенькі йти?

 31. Узяли ж вони одежу ЙосиФову,і закололи кізлика, та й помазали одежу кровю;

 32. 1 послали одежину квіччасту рукавчату, і принесено її до батька, і казали: Се ми знайшли; познавай, чи се одежа сина твого, чи нї.

 33. І впізнав, і каже: Одежа синамого! Зьвір лютий іззїв його, зьвір ухопив ЙосиФа.

 34. 1 розірвав Яков одїж свою, і нагорнув на чересла свої веретище, і плакав по синові свойму дні многі.

 35. Посходилися ж усї його синове йдочки розважати його, та не слухав розважання говорючи: Пійду до сина мого сумуючи на той сьвіт у землю. Так убивався по йому батько його.

 36. Мидіянії ж продали ЙосиФа в Египтї ПотиФарові, дворянину Фараоновому, гетьманові прибічників його.

Голова 38.

І сталось того часу, Юда відлучивсь од браття свого, та й присусідивсь до одного Адуламця, на прізвище Гіра.

 2. І побачив там дочку одного Канаанця, його імя Шуа, і взяв і ввійшов до неї.

 3. 1 завагонївши вродила вона сина,і дала йому імя Гер.

 4. 1завагонївши знов, уродила сина,і дала йому імя Онан.

 5. 1 завагонївши знов уродила щесина, і дала йому імя Села. І був Юда у Кезїбі, як вона роджала.

 6. 1 взяв Юда жінку Герові, первенцеві свойму, на імя Тамара.

 7. Був же Гер первенець Юдин, ледачий ув очу в Господа, і вбив його Господь.

 8. Каже ж Юда Онанові: Увійди добратовоі жінки, та оженись із нею, яко дівер, і возстав сїмя братові твой*у.

 9. Знав же Онан, що не йому буденасінне, і як увіходив до братової жінки, проливав сїме на землю, щоб не дати насіння братові свойму.

 10. Ледарство ж погань було в очув Бога, що він коїв; тим убив і сього.

 11. Каже Юда Тамарі, невістцісвоїй: Седивдовою'вотецькій господі, докіль великий буде Села, син мій. Каже бо сам собі: Колиб і сей не вмер, як брати його. І пійшла Тамара й седїла в отецькій госпбдї.

 12. Як уплило ж доволі часу, померла Шуанова дочка, жінка Юдина. Віджуривпшсь після того Юда, пійшов до овечих стригачів своїх, сам і приятель його Гіра Адуламець, у Тімну.

 13. І сповістили невістку його Тамару говорючи: Он свекір твій ійде в Тімну стригти вівці свої.

 14. Вона ж, поскидавши вдовицькуодежу з себе, окрилась наміткою, та заквіччалась, і сіла в Енаїмській царинї, що при дорозі в Тімну, знавши, що вже дорослий Села, та її не дано йому за жінку.

 15. 1 побачивши Юда, подумав, щосе блудниця; окрила бо лице собі, і не впізнав її.

 16. Завернув же до неї з манівця,та й каже їй: Попусти мені ввійти до тебе. Не впізнав бо, що се невістка йому. Вона ж каже: Що менї даси, як увійдеш до мене ?

 17. Він же каже: Пошлю тобі кізлика з отари. Вона ж каже: А чи даси менї залог докіль пришлеш?

 18. Він же каже: Який валог тобідати? Вона каже: Перстень з печаткою твоєю, твій пояс, та палицю, що в руці в тебе. І дав їй, та й увійшов до неї, і завагонїла від його.

 19. І встала та й пійшла, і скинуланамітку з себе, і вдягласьув одїж удовицьку.

 20. Послав же Юда кізлика черезруки приятеля свого Адуламця, узяти залог од молодиці, та не знайшов її.

 21. Поспитав же в міських людей,та й каже: Де блудниця, що седїла під Енамом при дорозі? І мовляли вони: Не було тутеньки ніякої блудниці.

 22. 1 вернувся до Юди та й каже:Не знайшов, і люде міські кажуть: Не було тутеньки ніякої блудниці.

 23. Каже ж Юда: Нехай візьме собі,аби не сьміялись із нас; бо я послав кізлика, ти ж не знайшов.

 24. І сталось через три місяці, повідано Юдї: Зблудила Тамара, невістка