535
Псальма 69. 70. 71.
24. Висип на них ярость твою, і поломя гнїву твого нехай обгорне їх!
25. Спустошеннє нехай спаде на оселю їх; в наметах їх щоб не осталось нї одного живого!
26. Вони бо знущаються над тим, кого ти покарав, втїшаються болями ранених твоїх.
27. Полїчи їм неправду їх до неправди, і не дай їм увійти в правду твою.
28. Нехай вичеркнуться з книги живих, і не будуть записані вкупі з праведними!
29. Я ж бідний і горе менї; спасеннє твоє, Боже, нехай вислобонить мене!
30. Буду прославляти імя Боже піснями, величати його хвалою.
31. Буде се любійше Господеві над бики, над теля рогате з росколеними ратицями.
32. Побачать впокорені, вони звеселяться; ви, що щукаєте Бога, нехай оживе серце ваше!
33. Господь бо слухає бідних, і не одвертаєсь від попавших в неволю.
34. Да восхвалять його небеса і земля, моря і все, що там живе-кишить.
35. Бог бо спасе Сиона, і вбудує городи Юдейські; і мати муть там оселю і займаньщину.
36. І потомство слуг його мати ме наслїддє; і хто любить імя його, жити ме там.
Поспіши, Боже, спаси мене, Господи, прийди на поміч менї!
2. Нехай осоромляться і повстидаються всї, що на життє моє чигають! Нехай назад кинуться і осоромляться ті, що втїшаються з мого нещастя!
3. Нехай повернуться навад, в нагороду за свій сором, ті, що кажуть: Ого! Ого!
4. Нехай радуються і веселяться в тобі всї, що шукаюйь тебе! А ті, що люблять спасеннє твоє, нехай кажуть: Бог великий!
5. Я ж мізерний і бідний; Боже, поспіши до мене! Ти моя поміч і моє спасеннє; Господи, не загайся!
На тебе, Господи, вповаю, нехай не повстидаюсь по віки.
2. По справедливостї твоїй вислобони мене і спаси мене! Прихили до мене ухо твоє і спаси мене!
3. Будь менї скеля на домівку, де б менї мож було завсїди ходити! Ти звелїв спасти мене, ти бо єси моя скеля і моя твердиня.
4. Боже мій, спаси мене з рук беззаконника, з рук неправедника і гнобителя!
5. Ти бо єси моя надїя, Господи Боже! Моє впованнє від молодого віку мого.
6. Почавши від лона матернього, я на тебе покладався; від внутра матернього ти стережеш мене; тебе в піснях моїх все прославляю.
7. Многим людям чудовищем я здавався; але ти сильна моя защита.
8. Уста мої повні хвали твоєї, слави твоєї цїлий день.
9. Не відкинь мене у старостї; коли знеможу силою, не опусти мене!
10. Мої бо вороги змовляються на мене, і ті, що чигають на мене, нараджуються.
11. І вони кажуть: Бог опустив його; гонїть за ним, і зловіть його, нема бо йому спасителя.
12. Боже, будь не далеко від мене, поспіши менї на поміч!
13. Нехай осоромляться, нехай счезнуть ті, що проти душі моєї встали! Нехай покриє сором і безчестє тих, що нещастя для мене бажають!
14. Я ж буду все на тебе вповати, і хвалу твою ширити.
15. Уста мої будуть звіщати справедливість твою, цїлий день твоє спасеннє; я бо не знаю їм лїку.
16. Буду ступати силою Господа Бога, буду згадувати твою справедливість, твою тілько.
17. Боже! Ти вчив мене з малку; і досї я проповідував чудеса твої.
18. І до старостї, до нізної старостї, не опусти мене, Боже, поки не возвіщу рамя твоє будущому роду; всїм, що прийдуть, потугу твою!
19. І твоя справедливість, Боже, надто велика, ти Боже, що вчинив єси дїла великі, хто рівня тобі?
