536
Псальма 71. 72. 73.
20. Ти, що дав нам зазнати богацько біди і лиха, ти знов даєш нам життє, і добуваєш нас із пропастей землї.
21. Побільши потугу мою, обернись і потїши мене.
22. І я буду на псалтирі прославляти тебе, правду твою, мій Боже! Буду псальмувати при гуслях тобі, Сьвятий Ізраїля!
23. Радуються уста мої, сьпіваючи псальми тобі, і душа моя, котру ти збавив єси;
24. І язик мій звіщати ме всякий день справедливість твою; ти бо допустив сором і встид на тих, що лиха менї бажали.
Боже! Суд твій дай цареві, і справедливість синові царя.
2. Нехай судить народ твій по справедливостї, і бідних твоїх по правдї.
3. Гори і підгіря давати муть блага людям, як буде справедливість.
4. Нехай він судить правду пригнобленим людям; нехай спасає дїтей бідолашного, а гнобителя нехай він розтопче.
5. Будуть боятись тебе з роду в рід, як довго сонця і місяця стане.
6. Він зійде, як дощ на скошену луку, як злива, наповаюча землю.
7. В днї його зацвите праведник, і буде достаток спокою, аж поки місяця не стане.
8. І буде він цярювати від моря до моря, і від ріки аж по краї землї.
9. Перед ним схиляться жителї пустинї, і вороги його будуть цїлувати землю;
10. Царі Тарзийські, і з островів, принесуть дарунки, заплатять данину царі Шеви і Севи.
11. Перед ним поклоняться всї царі, йому служити муть всї народи.
12. Він бо спасе бідного, що о поміч кличе, і пригнобленого, що жадного помічника не має.
13. Він змилосердуєсь над мізерним і бідним, і спасе душі бідних.
14. Від гнету і насилля вибавить їх душі, і кров їх буде дорога перед його очима.
15. І буде він жити, і давати муть йому золото із Шеви; і будуть завсїди за його молитисть, і що дня його благословити.
16. Будуть достатки збіжа на землї, на гірських верховинах; як Ливанські лїси, так зашумить колос; і зацвитуть люде в городах, як зїлля на землї.
17. Імя його вічне; доки сонця стане, буде імя його; в йому будуть один одного благословити: всї народи будуть прославляти його.
18. Благословен Господь Бог, Бог Ізраїля, що творить чудеса сам один тілько!
19. І благословенне імя його по віки! І наповниться цїла земля славою його! Амінь, нехай так буде, Амінь!
20. Конець молитвам Давида, сина Ессейового.
Що за благий Бог для Ізраїля, для чистих серцем!
2. А я — мало що ноги мої не зійшли з дороги; мало що не поховзлись стопи мої.
3. Бо я завидував бутним людям, бачивши щасливу долю беззаконних.
4. Вони бо не знають горя до самої смертї, і тїло їх добре згодоване.
5. Не зазнають нужди людської, і не бідують, як люде.
6. Тому бута — намисто їх, а насильства — одежа їх.
7. Од жиру викотило їм очі, серце їх переповнене забагами.
8. Кепкують і злобно говорять про тїсноту; з висока вони гордують.
9. Підносять уста свої до неба, а язиком проходять землю.
10. Тому збігаються сюди люде його, і дають їм води достатком.
11. А вони кажуть: Чи знає Бог? Чи є знаттє у Всевишнього?
12. Ось там беззаконники, а нема в них журби нїякої; здобувають собі багацтва.
13. Даремне дбав я про чистоту серця, вмивав руки мої в невинностї,
14. Що дня приймаючи гірку муку, і що ранку мою кару.
15. Коли б я сказав: буду ж і я так говорити, то я б спроневірився родові синів твоїх.
