Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/549

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

537

Псальма 73. 74. 75.


ПСАЛЬМА 73. 74. 75. 537


 16. І став я думати-гадати, щоб тіречі збагнути; трудна була се для мене праця.

 17. Аж увійшов я в сьвятиню Божу,і там зрозумів я долю їх.

 18. На ховзьких місцях ставиш їх,провалюєш їх в погибіль.

 19. Як притьмом знищені вони! Конець їм; пропали вони від страшного лютування.

 20. Як сновида пробудившийся, такти, Господи, вставши, будеш зневажати образ їх.

 21. Як серце мов кипіло, і в середині пекло мене,

 22. То стуманів я і не внав нічого;став я скотом перед тобою.

 23. Та при тобі я зостався: ти взявмене за праву руку.

 24. Радою твоєю будеш мене вести,і приймеш мене в славу.

 25. Кого маю в небі? І крім тебе нема для мене втіхи на землі.

 26. Як зотліє тїло мов і серце мов,то скеля серця мого й доля моя — Бог по віки.

 27. Бо ось, погибнуть всї, що віддалились від тебе; ти нищиш усїх, що, спроневірившись, відхиляються від тебе.

 28. Менї ж благо приблизитись доБога; я покладаю надію на Господа Бога, щоб проповідувати всї дїла твої.

Псальма 74.

Наука Асадова. Для чого відкинув вси нас, Боже, на віки, палав гнїв твій на стадо пасовиска твого?

 2. Спогадай твою громаду, що зєднав її оддавна, — ізбавив, як твоє наслїддє, тую гору Сион, на котрій ти осївся!

 3. Зверни стопи твої до недавньоїруїни! Все у сьвятинї зруйнував ворог.

 4. Рикають вороги твої серед зборівтвоїх; поставили знаки свої як знамена.

 5. Вони, як той, що сокирою замахнув в гущавинї лїса,

 6. 1 тепер вони топором і молотамирозбивають різьбу його.

 7. З пожаром пустили сьвятинютвою, осквернили дім імені твого.

 8. Сказали в серцї своїм: Нуте, винищимо їх до ноги! — Пустили з димом всї Божі собори на землі.

 9. Знамен наших ми не бачимо: нема більш пророка, й нема між нами, хто б знав, доки так буде.

 10. Доки, Боже, буде рутатись гнобитель? Чи вічно буде ворог зневажати імя твоє?

 11. Чому здержувш руку твою і правицю ТВОЮ? І8 лона твого допусти конець!

 12. Бог царь мій з поконвіку, що давспасенне на землі.

 13. Ти розділив море силою твоєю,ровбив голови змиїв морських.

 14. Ти потрощив голову левіятана,дав його на поживу людям в пустинї.

 15. Ти вітворив жерела і потоки;ти висушив прудисті ріки.

 16. І день твій і ніч твоя; ти сотворив сьвітло і сонце.

 17. Ти утвердив всї гряницї землі;ти постановив літо і зиму.

 18. Спогадай се: ворог поругав Господа, а народ безумний зневажив імя твоє.

 19. Не попусти зьвірюцї душу горлиці твоєї, не забудь на віки громаду нужденних твоїх.

 20. Спогадай завіт! Бо темні закутки землі наповнились домівками насильства.

 21. Нехай не вернеться з соромомпригноблений! Нужденний і бідний нехай возхвалять імя твоє.

 22. Встань, Боже, суди справу твою!Спогадай щоденне руганнє беззаконного!

 23. Не забудь крику ворогів твоїх!Буяннє тих, що проти тебе встали, не мав кінця.

Псальма 75.

Проводиреві хора: „Не запропасти"; псальма АсаФова, пісня. Славимо тебе, Боже, прославляємо; і близько імя твоє, чудеса твої про се звіщають.

 2. Як виберу годину, судити му поправді.

 3. Розступилась вемля і хто жиє наній; я утвердив стовпи її.

 4. Я сказав до бутних: Покиньте