43
ПЕРВА КНИГА МОЙСЕЯ 40. 41.
Сталося ж по сих речах, провинив дука винарський в царя Египецького, і дука пекарський пановї свойму, цареві Египецькому.
2. І розгнївився Фараон на обох дворян своїх, на дуку винарського й на дуку пекарського.
3. І повкидав їх у темницю в домі гетьмана вартовиків, у те місце, куди вкинуто Йосифа.
4. І приручив їх доглядник темничний Йосифові, і служив їм, і пробували вони довгий час у темницї.
5. І бачили обидва сни ув одну ніч, і кожен угадував свій сон по свойому, дука винарський і дука пекарський царя Египецького, що седїли в темницї.
6. Увійде ж до них Йосиф у ранцї і бачить, вони посуміли.
7. І поспитав дуків Фараонових, що були з ним у темницї в пана свого: Чого ви дивитесь так сумовито сьогоднї?
8. Вони ж кажуть йому: Сон снився нам, а вгадника йому нема. Каже ж їм Йосиф: Чи не від Бога ж угадуваннє? Ось, роскажіте лишень менї.
9. І повідав дука винарський сон свїй Йосифові, та й каже: У снї мойму, бачся, виноградний кущ передомною.
10. У виноградного ж куща три вітки, і неначе процьвів, і виросли сьпілі грони.
11. А чаша Фараонова в руцї в мене. І взяв я грону, і видавив у чашу, та й подав чашу в руки Фараонові.
12. І каже йому Йосиф: От проти чого се снилось. Три грони, се три днї.
13. Через три днї підійме Фараон голову твою, та й верне тебе на місце твоє; і подавати меш Фараонові чашу до рук його прежнїм звичаєм, як був єси його винарем.
14. Спогадай же на мене, як добре тобі буде і змилосердись до мене, та й нагадай про мене Фараонові, та й визволь мене з твердинї сієї.
15. Мене ж бо вкрадено з країни Єврейської; і тутеньки нїчого лихого не вкоїв я, що б мене вкинути в темницю.
16. І вбачав дука пекарь, що гаразд угадує, та й, каже Йосифові: А менї снилось, бачся, три кошики хлїба на голові в мене.
17. І в верхньому кошику всякий хлїб до в подоби Фараонові, да птаство небесне росклювало все з кошика на голові в мене.
18. Відказав же Йосиф кажучи: От проти чого снилось. Три кошики, се три днї.
19. Через три днї підійме в гору від тебе Фараон голову твою, і повісить на дереві тебе, і поїсть птаство небесне тїло твоє з тебе.
20. Сталося ж на третїй день, припав день родження Фараонового, і він справив пир усїм дворянам своїм, і підняв угору голову дуцї винареві свойму і дуцї пекареві свойму, посеред своїх дворян.
21. І поставив дуку винарського на місце його знов, щоб подавав той чашу до рук Фараонових,
22. Дуку ж пекаря велїв повісити на дереві; як віщував Йосиф їм.
23. Однак не спогадав дука винар царський Йосифа, байдуже про його.
Сталося ж у концї двох повних лїт, Фараон бачив сон. Бачся, стояв він при ріцї.
2. І се, нїби з річки, вийшло семеро корів гарних і ситих, та й пасуться в лузї.
3. Аж ось і других семеро корів вийшло поганих на вид і худих, да й стоять коло тих корів на річному березї.
4. І пожерли семеро корови погані сїмох корів гарних і ситих. І прокинувсь Фараон.
5. І заснув, і снилось йому в друге: бачся семеро колосків жита виходило з одного стебла, товстих і повних.
6. А ж ось других семеро колосків, тоненьких і висушених східним вітром, виросло за ними.
7. І пожерли семеро колоски тоненькі і вітром спалені семеро колосків товстих та повних. Прокинеться ж Фараон, аж то сон.
8. І сталось у ранцї, стрівожився дух його, і пославши скликав усїх віщунів Египецьких і всїх мудрагелїв
