Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/552

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

540

Псальма 78. 79.


ПСАЛЬМА 78. 79.


 47. Виногради їх побив градом, а садовину-морву ожеледдю.

 48. 1 віддав скотину їх градові, а отарі їх блискавкам.

 49. Післав на них жар гнїву свого,лютість і ярість і горе, юрбу ангелів нещастя.

 50. Дав попуст гнїву свому, не вберіг душі їх від смертї, і життя їх віддав чумі.

 51. 1 побив всїх первороднїв в Египтї, первенцїв сили у Хамових шатрах.

 52. І велїв народові свому, як вівцї,пускатись в дорогу, і вів їх, як стадо, в пустинї.

 53. І провадив їх безпечно, нічогобуло їм боятись; а ворогів їх море покрило. * 54. І привів їх до гряницї сьвятинї своєї, до гори тої, котру здобула правиця його.

 55. І порозганяв народи перед ними,жеребом розпаював наслїддє, і поселив у шатрах їх покоління Ізраїлеві.

 56. Але вони скушали і сердили Бога всевишнього, і сьвідчень його не додержували.

 57. Відступили і спроневірились, якбатьки їх, вивернулись, як лук зрадливий.

 58. Розсердили його горбтцами своїми, образами своїми вразили його.

 59. Бог почув і розлютився, і зовсімвідкинув Івраїля.

 60. І покинув домівку Силомську,намет, що між людьми поставив його.

 61. І віддав в неволю силу свою, іславу свою в руки напасників.

 62. І віддав під меча нарід свій, ірозлютився на наслїддв своє.

 63. Огонь пожер молодців їх, а дівчатам їх не сьпівали весільних;

 64. Сьвященники їх полягли під мечем, а вдовицям їх ніколи було заплакати.

 65. Тодї пробудився Господь, мов биспнчий, як лицарь, що вином покріпившись, гукає.

 66. І побив ворогів своїх на стрімголов, завдав їм вічний сором.

 67. І погордував шатром ЙосиФа, іне вибрав покоління Ефремового;

 68. Тілько вибрав Юдин рід, горуСион, що полюбив її.

 69. 1 збудував він сьвятиню, як горависоку, як земля, що на віки утвердив її.

 70. І вибрав Давида, слугу свого, івзяв його від отар овечих;

 71. Із за кормлящих овець покликавйого, пасти Якова, свій народ, і Ізраїля, наслїддє своє.

 72. І він пас їх в чистотї серця свого, і розумними руками провадив їх.

Псальма 79.

Пс&іьма АсаФова. Боже, погани увійшли в наслїддв твоє, осквернили сьвятий храм твій, обернули Єрусалим в руїну.

 2. Трупом слуг твоїх птаство небеснегодували, тіло праведних твоїх вьвірам земним кидали.

 3. Як воду, кров їх кругом Єрусалима розливали, і не було кому ховати їх.

 4. Ми стали посьміховиском для сусідів наших, наругою і соромом для всіх, що кругом нас осїлись.

 5. Доки, Господи, буде гнїв твій тревати, і серце твоє поломям палати?

 6. Вилий гнїв твій на народи, щотебе не знають, і на царства, що не призивають імені твого!

 7. Вони бо важерли Якова, і зруйнували домівку його.

 8. Не памятай нам несправедливості давні! Пошли нам скоро на зустріч милосердє твоє, ми бо дуже нужденні стали!

 9. Поможи нам, Боже, спасителюнаш, для слави імені твого; і спаси нас і прости нам гріхи наші' задля імені твого!

 10. Чому мали б кавати народи: ДеБог їх? Нехай народи перед очима нашими дізнають помсту за кров слуг твоїх пролиту!

 11. Нехай дійде до тебе стогнаннбневольника! По великості* раменл твого сохрани дітей смертї!

 12. 1 верни в семеро у серце сусїдамнашим наругу їх, котрою зневажали тебе, Господи!

 13. Ми ж, люде твої і стадо твогопасовиска, будем вічно прославляти тебе, звіщати хвалу твою 8 роду в рід.