Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/561

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

549

Псальма 100. 101. 102.


ПСАЛЬМА 100. 101. 102.


Псальма 100.

Похвальна Пс&льма. Боскликнїть Господеві, цїла вемля!

 2. Служіть Господеві 8 радоспо!Прийдіть перед лице його 8 піснями!

 3. Знайте, що він Господь Бог! Він,не ми, сотворив нас, — нарід його й отару паші його.

 4. Ввіходьте у ворота його 8 хвалою, у двори його 8 піснями похвальними! Хваліть його, прославляйте імя його!

 5. Благий бо Господь; милість йоговічна і вірність його 8 роду в рід.

Псальма 101.

Псальма Давидова. Про милість і правосуд не засьпіваю; похвальні пісьнї засьпіваю тобі, Господи.

 2. Буду розумно ходити правою дорогою; коли завитаеш до мене? В домі моїм буду в чистоті серця мого жити.

 3. Не поставлю перед очі мої нічогонечестивого; діла відступників ненавиджу; не приліпляться до мене.

 4. Серце нечестиве нехай обминаємене, 8Л0Г0 не хочу знати.

 5. Хто тайно обмовляв ближньогосвого, того б я знищив; хто мав горде око і пиху в серці, не стерплю того.

 6. Мої очі на вірних вемлї, щоб буливоло мене. Хто ходить правою дорогою, той нехай служить мені.

 7. Не буде в моїй хаті жити, хтотворить підступ; хто брехню говорить, не сьміе стояти перед очима моїми.

 8. Кожного ранку нищити му всіхбеззаконних землі, щоб вигубити 8 города Господнього всіх, що дїлають беззаконне.

Псальма 102.

Молитва нужденного, що, униваючи серцем, виливав жаль свій перед Господом. Господи, почуй молитву мою, і прийми жаль мій!

 2. Не ховай лиця твого в день тісноти моєї; прихили ухо до мене; в день, коли призиваю тебе, не гайся, вислухай мене.

 3. Бо днї мої, як дим, улітають, і костї мої, як у жарі, тлїють.

 4. Яв билина, серце мов обгоріло таІ8СОХЛО, вже 8абув я хлїб мій їсти. б. Від голосу мого стогнання пристали кості мої до тіла.

 6. Я, мов пеликан в пустині, мов сова на руїнах.

 7. Не сплю і став, як одинока пташина на криші.

 8. Цілий день кепкують з мене вороги мої; кленуться мною ті, що проти мене лютують.

 9. Попіл став для мене хлїбом, а напиток мій 8 сльозами мішаю,

 10. Задля гніву твого і ярості твоєї;ти бо підняв мене, і кинув мене.

 11. Днї мої, як тїнь вникають, і яктрава я сохну.

 12. Ти ж, Господи, будеш по віки, іпамять твоя в роду в рід.

 13. Ти встанеш, змилосердишся надСионом; час бо вже, помилувати їх, прийшов бо визначений час.

 14. Твої бо слуги полюбили камінняйого, і жаль їм розвалин його.

 15. І побояться народи імені Господа, і слави твоєї всї царі землї.

 16. Коли Господь відбудує, явитьсяв славі своїй.

 17. Він прихилиться до молитви понижених, і молитвою їх не погордує.

 18. Буде се написано для будучихпотомків; і нарід наново сотворений буде Господа хвалити.

 19. Він бо глянув 8 висоти сьвятинїсвоєї, Господь споглянув з неба на

8ЄМЛЮ,


 20. Щоб почути стогнаннє невільника, щоб ровкувати дїтей смерті.

 21. Щоб звіщали імя його на Сионїі хвалу його в Ерусалимі,

 22. Коли разом вберуться народи іцарства, щоб Господеві служити.

 23. Він гмучив в дорозі силу мою;вкоротив днї мої.

 24. Я сказав: Боже мій, не возьмимене в половині* днів моїх! Від роду до роду лїта твої!

 25. З нащаду сьвіта ти утвердив землю, і небеса — твориво рук твоїх.

 26. Вони перейдуть, ти ж останешся, вони всі, як одежа, зостаріються; як шати переміниш їх, і вони пере* міняться.