553
Псальма 106. 107.
27. І повалить потомство їх під ярмо народів і розсипле їх по землях.
28. Пристали вони до Баал-Пегора, й їли жертви мертвих ідолів.
29. Прогнївили Бога дїлами своїми; і спала на них кара.
30. Тодї Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула.
31. І полїчено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки.
32. Ще прогнївили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха.
33. Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами.
34. Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь;
35. Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх.
36. Почали служити божищам їх, котрі для них сїткою стались.
37. Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили;
38. Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові.
39. І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми.
40. Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і з'огидїло йому наслїддє його;
41. Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними.
42. Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх.
43. Часто спасав він їх; вони ж гнївили його радою своєю, і падали за несправедливість свою.
44. Але він зглянув на їх неволю, як почув моленнє їх;
45. І згадав він заповіт свій з ними, і жаль йому стало по великостї милосердя його.
46. І дав їм знайти милосердє в усїх, що в полон їх забрали.
47. Спаси нас, Господи Боже наш, і збери нас до купи зпоміж народів, щоб могли прославляти сьвяте імя твоє, і хвалитись славою тоєю.
Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки! І нехай скаже весь нарід: Амінь! Аллилуя!
Хвалїте Господа! Він бо благий, бо милість його по віки.
2. Да скажуть вибавлені від Господа, котрих він вислобонив з руки ворога,
3. І котрих до купи зібрав з країв, зі сходу і заходу, з півночі і від моря.
4. Вони блукали в пустинї, по степових шляхах, не знайшли місця собі на оселю.
5. Терплючи голод і смагу, вони томились душею.
6. Тодї ввивали до Господа в тїснотї своїй, і він визволяв їх з біди їх.
7. І він проводив їх правою дорогою, щоб прийти до людяного міста.
8. Да славлять Господа за милість його, і чудеса його над синами людськими!
9. Він бо наситив душу прагнущу, й голодуючу душу сповнив добром.
10. Седїли вони в тьмі і в тїнї смертї, сковані нуждою і желїзом,
11. Бувши впертими проти слова Божого і зневажаючи волю Всевишнього,
12. Тому смирив він серце їх бідою; вони падали, і не було помочі для них.
13. Тодї Господа вони благали у своїй тїснотї, і він спасав їх з біди їх.
14. Вивів їх з темноти і з тїнї смертної, і розбив їх кайдани.
15. Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!
16. Він бо розломив брами мідянї, і сокрушив засуви желїзні.
17. Безумні — за свої переступні дороги і за свої несправедливостї караються.
18. Душа їх одвертається від їжи, і вони приближились до воріт смертних.
19. Тодї благають Господа в своїй тїснотї, і він визволяє їх з біди їх.
20. Посилає слово своє і вертає їм здоровлє, і спасає їх від домовини їх.
21. Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!
22. Нехай принесуть жертву хвали, і піснями прославлять дїла його!
