Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/566

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

554

Псальма 107. 108. 109.

 23. Ті, що в суднах пускаються на море, на водах великих мають торгове дїло,

 24. Вони бачать дїла Господнї і чудесні творива його в глибинї;

 25. Рече він, і буйний вітер знявся, що високо підносить филї.

 26. Кидає ними під небо, провалює їх в безодню, в бідї душа їх млїє.

 27. Мотаються, хиляються, як чоловік пяний, поникла вся мудрість їх.

 28. Тодї до Господа вони у своїй тїснотї взивають, і він виводить їх з біди їх.

 29. Він переміняє хуртовину на тишину, і филї втихомирились.

 30. І вони радїють, що стає тихо, і до бажаної пристанї він їх приводить.

 31. Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його для синів людських,

 32. І возносять його в зборі людей, і в радї старших хвалять його!

 33. Він обертає ріки в пустиню, і жерела водні в суходіл,

 34. Плодовиту землю — в соляний степ, за злобу живущих там.

 35. Він обертає й пустиню в озера водисті, і суходіл в жерела водні;

 36. І поселяє там голодних, і закладають оселю.

 37. Засївають поля, насаджують виноградники, котрі видають овочі і плоди.

 38. Він благословить їх, і вони вельми розмножуються; і скота дав їм не мало.

 39. Часами стає їх меньше, і вони хиляються від неволї, горя і нещастя.

 40. Він кидає сором на князїв, і велить їм блукати в безлюддї і в безвіддї;

 41. Бідного він з нужди видвигає, і роди його, як стадо, розмножує.

 42. Щирі серцем побачать се і звеселяться, і всяка несправедливість зацїпить уста свої.

 43. Хто мудрий, той замітить ті речі, і нехай зрозуміють милостї Господнї.


ПСАЛЬМА 108.
Пісня, псальма Давидова.

Утвердилось серце моє, Боже! Засьпіваю, похвальні піснї засьпіваю; та й душа моя.

 2. Пробудися, псалтире і гуслї! Збудимо ранню зорю.

 3. Буду прославляти тебе, Господи, між народами, і сьпівати тобі між племенами;

 4. Бо милість твоя понад небеса велика, і правда твоя під облаки.

 5. Будь возвисшений, Боже, над небеса, і слава твоя нехай буде по всїй землї!

 6. Щоб спаслися твої любі, рятуй правицею твоєю, і вислухай нас!

 7. Бог сказав в сьвятинї своїй: Заторжествую, роздїлю Сіхему, і долину Суккот розміряю.

 8. Мій Галад, мій Манас, і Єфрем — голови моєї твердинї, Юда скептро моє.

 9. Моаб чаша моя вмивальня; на Едому кину сандали мої. Филистійська земле, ликуй передо мною!

 10. Хто проведе мене до города утвердженого, хто проведе мене аж до Едома?

 11. Хиба не ти, Боже, що відкинув нас, хиба не вийдеш, Боже, з нашими військами?

 12. Пішли нам поміч в тїснотї! Марна надїя на людську защиту.

 13. З Богом докажемо силу; і він розтопче гвобителїв наших.


ПСАЛЬМА 109.
Проводиреві; псальма Давидова.

Боже, хвало моя, не мовчи!

 2. Бо губи грішника і губи зрадливі проти мене відчинились; брехливими язиками говорять проти мене.

 3. Ненависними словами мене обступили, і безвинно напали на мене.

 4. За любов мою ворогують на мене; а я все молюся.

 5. А вони менї злом за добро, за любов ненавистю відплатили.

 6. Пусти на него беззаконника, і сатана нехай стоїть праворуч у него.

 7. Коли на судї стане, нехай вийде виноватий, і благаннє його нехай за гріх полїчиться.

 8. Нехай віку свого не звікує, а уряд його возьме инший!

 9. Сини його будуть сиротами, а жінка його вдовою!

 10. Нехай сини його, блукаючи, на