555
Псальма 109. 110. 111.
жебри розійдуться, і покинувши пустки свої, хлїба просять!
11. Лихварь нехай все, що він має, загорне, й чужі люде працю його розхоплять!
12. Нехай нїкого не має, хто постояв би в добротї до його, і нехай не буде нїкого, хто б сиріт його помилував!
13. Потомство його нехай згине, в другому поколїнню нехай імя його буде затерте!
14. Нехай згадаються перед Господом несправедливостї батьків його, і гріх матері його нехай не затреться!
15. Нехай гріхи їх все будуть перед Господом, а він знищить память їх на землї!
16. Тому, що не було на думцї в його, творити милість, що до смерти гнобив чоловіка нужденного і бідного і засмученого в серцї.
17. Любив він проклін, нехай же спаде на його! Не любив благословення, нехай же нїколи не зазнає його!
18. Прокляттєм, як одежою, зодягався, нехай же як вода просякне внутро його, і, як олїй, костї його проникне!
19. Нехай буде йому одежою, котрою зодягається, і поясом, котрим все підперезується!
20. Така доля від Господа нехай буде ворогам моїм, і тим, що проти душі моєї зло говорять.
21. Ти ж, Господи, Боже, заступи мене задля імені твого! Блага бо милість твоя; спаси мене!
22. Я бо нужденний і бідний, і серце моє зранене в мене.
23. Як тїнь, що простирається, я зникаю, як сарана полохаюсь.
24. Колїна мої від посту охляли, і тїло моє змарнїло.
25. І став я сьміховиском для них; побачивши мене, головами своїми покивують.
26. Поможи менї, Господи, Боже мій! Спаси мене по милостї твоїй!
27. Щоб люде знали, що се рука твоя, Господи, і твоє дїло.
28. Нехай вони проклинають мене, а ти благослови! Встануть вони, то допусти сором на них, і дай зрадуватись слузї твому!
29. Вороги мої нехай соромом покриються і ганьбою своєю, як плащом, обгорнуться.
30. Буду щиро прославляти Господа устами моїми, і серед збору хвалити його.
31. Бо він стоїть по правицї бідного, щоб спасти його від тих, що душу його судять.
Сказав Господь моєму Господеві: Сядь праворуч коло мене, доки не положу ворогів твоїх підніжком тобі в ноги!
2. Жезло сили твоєї пришле Господь із Сиона; царюй серед ворогів твоїх!
3. В день потуги твоєї буде нарід твій готовий у сьвятій оздобі; з лона зарева раннього спаде тобі роса молодостї твоєї.
4. Клявся Господь, і не пожалує того: Ти сьвященник по віки по постанові Мелхизедека.
5. Господь по правицї в тебе сокрушає царів в день гнїву свого.
6. Він зробить суд між народами, покривши землю трупом; розбивши голову, що над великою країною панує.
7. По дорозї пити ме з потока, тому піднїме він голову.
Прославлю тебе, Господи, всїм серцем, в радї праведних і в зборі.
2. Дїла Господнї великі, явні всїм, хто любується ними.
3. Дїла його краса і величиє; і справедливість його по віки.
4. Чудесні дїла його незабуті; благий і милосердний Господь.
5. Він дає поживу тим, що бояться його; памятає вічно свій заповіт.
6. Явив силу дїл своїх народові свойму, щоб дати їм наслїддє народів.
7. Дїла руки його правда і правосуддє; всї заповідї його вірні;
8. Установлені на віки вічні; в правдї і правотї виповнені.
9. Післав збавленнє народові свому, поставивши на віки заповіт свій; і сьвяте і страшне імя його.
