Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/572

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

560

ПСАЛЬМА 119.


бо понижили мене безвинно; я промишляю про велїння твої.

 79. Нехай обернуться до мене, хто сьвідчення твої знає.

 80. Серце моє нехай буде без докору в уставах твоїх, щоб не осоромитись менї.

 
Каф.

 81. Душа моя тужить за спасеннєм твоїм, я вповаю на слово твоє.

 82. Очі мої виглядають слова твого, я кажу: коли потїшиш мене?

 83. Я бо став, мов шкурлат у димі; уставів твоїх я не забув.

 84. Чи довгий ще вік слузї твому? Коли зробиш суд над гонителями моїми?

 85. Бутні люде копали яму для мене, вони, що не ходять по закону твому.

 86. Всї заповідї твої правда. Вони безвинно нападають на мене; допоможи менї!

 87. Мало, що не знищили мене на землї; я ж не покинув заповідей твоїх.

 88. Оживи мене по милостї твоїй, і буду хоронити сьвідченнє уст твоїх!

 
Ламед.

 89. На віки, Господи, слово твоє стоїть твердо на небесах.

 90. З роду в рід правда твоя; ти утвердив землю, і вона стоїть твердо.

 91. По твоїй волї стоїть все до днешного дня, всї бо речі тобі служять.

 92. Як би не закон твій, моя роскіш, я в бідї моїй пропав би.

 93. Нїколи не забуду приказів твоїх; ти бо ними оживив мене.

 94. Я твій, спаси мене! Бо я сповняв повелїння твої.

 95. Засїли на мене беззаконники, щоб погубити мене; я ж на сьвідчення твої зважаю.

 96. У всякої звершеної речі бачив я конець; заповідь же твоя вельми далеко сягає.

 
Мем.

 97. Як же любий менї закон твій! Цїлий день думка моя про його.

 98. Мудрійшим став я над ворогів моїх через заповідї твої, вони бо все зо мною.

 99. Понад усїх учителїв моїх став я розумнїйшим, бо сьвідчення твої на думцї в мене.

 100. Більше розуму в мене, як в старцїв, бо я хоронив прикази твої.

 101. Від всякої лихої стежки спиняю стопи мої, щоб хоронити слово твоє.

 102. Від присудів твоїх я не відхилявся, бо ти, Боже, вчив мене.

 103. Як солодкі слова твої для уст моїх, вони понад мід губам моїм!

 104. Заповідьми твоїми розумним став я, тому ненавиджу всяку стежку льживу.

 
Нун.

 105. Слово твоє сьвітильник перед ногами моїми, і сьвітло на стежцї моїй.

 106. Я клявся хоронити присуди справедливостї твоєї, і встою в слові моїм.

 107. Над міру я похилився, Господи, оживи мене по слову твому!

 108. Прийми ласкаво, Господи, добровільну жертву уст моїх, і навчи мене присудїв твоїх.

 109. Життє моє безустанно в небезпечі, та не забув я закону твого.

 110. Заставили безбожні клїтку на мене, та я від приказів твоїх не відхилився.

 111. Сьвідчення твої як спадьщину вічну взяв я, вони бо радість серця мого.

 112. Я наклонив серце моє, повнити устави твої вічно аж до кінця.

 
Самех.

 113. В кого серце подвійне, ненавиджу, і закон твій люблю.

 114. Ти еси мій притулок і щит мій; на слово твоє вповаю.

 115. Ідїть геть від мене, ви беззаконні, а я хоронити му заповідї Бога мого.

 116. Допоможи менї по слову твому, щоб жити менї, і не дай осоромитись в надїї моїй!

 117. Підопри мене, і я спасуся, і буду все пильнувати устави твої.

 118. Ти всїх відкинув, що від уставів твоїх відхилились, бо мантїйства їх льживі.

 119. Як жужлї, так відгорнув ти всїх беззаконників землї, тому люблю я сьвідчення твої.

 120. Від страху перед тобою жахається тїло моє, і судів твоїх я боюся.